Президент Володимир Зеленський підписав закон №3200-IX щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів для участі у судових процесах. Відповідний законопроект 7574-д  Верховна Рада ухвалила 29 червня.

Першими зміни відчують учасники господарських процесів, адже закон вводиться в дію спочатку в частині внесення змін до Господарського процесуального кодексу – через 90 днів після його опублікування. За 7 місяців – вводиться обов’язок реєстрації електронних кабінетів в цивільному та адміністративному процесах.

Зміни до ГПК визначають, зокрема те, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Такі ж негативні наслідки розповсюджуються на правила подання апеляційних і касаційних скарг.

При цьому закон визначає, що в обов’язковому порядку реєструють свої електронні кабінети в Електронному суді адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи. Суд застосує до особи, яка зобов’язана була зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, процесуальні наслідки, і у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач прокоментувала, чи готові технічно суди та як мають діяти учасники справ, щоб їхні заяви не повертали.

Чи технічно готові господарські суди до реалізації норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами»?

Нагадаю, що рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв’язку офіційно почали функціонувати з 5 жовтня 2021 року, у зв’язку з чим змінився порядок подання апеляційних і касаційних скарг.

Безперечно, застосування інформаційних технологій дає можливість здійснювати всі процесуальні дії через засоби електронного зв'язку з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки. Крім того, це значно спрощує доступ громадян до правосуддя, забезпечує швидкий і зручний обмін процесуальними документами між судом та учасниками судового процесу, надає змогу сплатити судовий збір з використанням платіжних систем через мережу Інтернет.

Функціонування електронного судочинства і перехід з паперової форми в електронну економить час та гроші. Усі ми знаємо ситуацію, коли суди припиняли надсилання кореспонденції через відсутність коштів. Тому цілком очевидно, що сучасні реалії вимагають залучення альтернативних засобів комунікації. У випадку України такі новації продиктовані не лише прагненням до прогресу. Вони стали особливо актуальними у період пандемії COVID-19 та під час повномасштабної війни.

Запровадження системи ЄСІТС є важливим та ефективним інструментом організації судочинства, спрямованим спростити і прискорити розгляд справ, а господарські суди сприятимуть цьому.

Як мають діяти учасники справи, щоб їхні заяви не повертали?

Найголовніше – сторони повинні у визначений термін виконати вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» стосовно реєстрації в електронному кабінеті.

Така опція у подальшому надасть змогу швидко й ефективно подавати як позови, так і додаткові документи.

Крім того, вимога щодо реєстрації офіційної електронної адреси в ЄСІТС вже була закріплена в процесуальному законодавстві, зокрема частині 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, але внесеними змінами законодавець фактично наголошує на важливості запровадження електронного судочинства.

Запорука неповернення процесуальних документів учасників справ – виконати норми, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Законодавець пропонує законопроєктом № 9445 внести зміни до процесуальних кодексів – ЦПК України, ГПК України, КАС України, з яких вилучається інститут «нарадчої кімнати». Як Ви ставитеся до такої ініціативи?

Необхідність внесення наведених змін щодо інституту нарадчої кімнати підтверджується результатами аналізу процесуального законодавства провідних європейських країн, а також таких країн, як Сполучені Штати Америки, Канада та Великобританія.

У практичному значенні згадані зміни покликані спростити судовий процес, розвантажити суддів та пришвидшити розгляд справ у судах. Їх прийняття сприятиме удосконаленню та підвищенню ефективності процесуальних стадій ухвалення і проголошення судових рішень, гармонізації національного законодавства щодо правил судочинства із законодавством країн Європейського Союзу.

Автор: Наталя Мамченко

Джерело фото: https://sud.ua/

«Судово-юридична газета"