29 листопада 2017 року в Апеляційному суді Хмельницької області відбувся "круглий стіл", присвячений актуальним проблемам протидії насильству в сім"ї. Захід пройшов в рамках Всеукраїнської акції "16 днів проти гендерного насильства", яка триває щорічно з 25 листопада по 10 грудня.

За "круглим столом" зустрілись судді, працівники поліції, адвокати, представники соціальних служб та профільних громадських організацій. За результатами обговорення підготовлені Рекомендації, які надіслані для врахуванням в роботі компетентним органам.

Далі публікуємо повний текст цих Рекомендацій.

Рекомендації за результатами обговорення за "круглим столом"

“Актуальні проблеми протидії насильству в сім"ї”

(м. Хмельницький, 29 листопада 2017 року)

            29 листопада 2017 року в місті Хмельницькому за ініціативи Апеляційного суду Хмельницької області в рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти гендерного насильства» відбулась зустріч за "круглим столом" суддів апеляційного суду, представників ГУ НП в Хмельницькій області, Хмельницького обласного центру соціально-психологічної допомоги, Хмельницького міського та обласного центрів соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді, Служби у справах дітей Хмельницької міської ради, благодійного фонду "Ксена" на тему: "Актуальні проблеми протидії насильству в сім'ї".

Учасники заходу звернули увагу на проблеми законодавчого врегулювання та судової практики розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення насильства у сім'ї. За результатами обговорення учасники "круглого столу" напрацювали наступні рекомендації.

1. Аналіз статистичних даних свідчить, що справи про насильство у сім'ї (ст. 173-2 КУпАП) посідають 3-тє місце за кількістю надходження справ про адміністративні правопорушення до судів Хмельницької області у першому півріччі 2017 р. Переважна більшість справ стосується такого виду насильства в сім’ї, як психологічне (98 %). При цьому потерпілими від насильства в сім’ї майже у всіх випадках були жінки – 974 (92,15 %), з них: 718 – дружини, колишні дружини, співмешканки; 178 – матері; 47 – дочки; 18 – сестри; 9 – тещі;  4 – бабусі. Такий гендерний аспект насильства зумовлений, серед іншого, існуванням дискримінаційних уявлень про соціальні ролі в сім'ї, де жінка часто економічно залежна від чоловіка, або не може розірвати стосунки через дітей.

Судам при розгляді справ даної категорії необхідно в доступній формі надавати інформацію постраждалим від домашнього насильства про їх права та можливості захисту, а також посилити виховний вплив правосуддя, беручи до уваги психологічні аспекти справ про насильство у сім'ї, непропорційний вплив насильства на жінок та чоловіків, враховувати ту обставину, що домашньому насильству притаманна системність.

Суддям слід звернути увагу на непоодинокі випадки необґрунтованого звільнення винних осіб від адміністративної відповідальності через малозначність правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, а також затягування розгляду справ, що мали своїм наслідком закриття провадження через сплив строку накладення адміністративного стягнення.

Крім того, судам рекомендується направляти інформацію про дану сім’ю до управління соціального захисту населення  райдержадміністрації за місцем проживання з метою подальшого вивчення ситуації в родині та надання комплексу соціальних послуг, у тому числі психологічної допомоги.

2. За результатами підготовленого Апеляційним судом Хмельницької області узагальнення судової практики розгляду справ про домашнє насильство, були виявлені певні недоліки при складанні працівниками поліції протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП. Зокрема, неконкретне викладення об’єктивної сторони правопорушення, що часто обмежується загальною фразою "вчинив насильство у сім'ї", а також відсутності ефективних способів забезпеченні явки до суду осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, що в свою чергу перешкоджають притягненню їх до адміністративної відповідальності. В зв’язку з цим Головному управлінню Національної поліції в Хмельницькій області були висловлені наступні рекомендації:

проаналізувати практику складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, на предмет дотримання вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, звернувши увагу на необхідність докладеного опису об’єктивної сторони правопорушення, зазначення дати та часу вчинення адміністративного  правопорушення, недопущення випадків зазначення однієї особи в статусі як свідка, так і потерпілого, не роз’яснення прав та обов’язків особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, закреслення, виправлення відомостей, зазначених у протоколі;

підготувати методичні рекомендації із документування працівниками поліції адміністративних правопорушень щодо насильства у сім'ї;

при оформленні матеріалів про адміністративні правопорушення враховувати строки накладення адміністративних стягнень;

розглянути можливість внесення змін до бланку протоколу про адміністративне правопорушення з метою збільшення місця для опису складу правопорушення, оскільки три рядки у бланку часто є недостатніми для належного опису вчиненого діяння;

продовжити практику забезпечення поліцією явки до суду осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП;

для забезпечення правильної кваліфікації дій особи за ч.2 ст. 173-2 КУпАП надавати судам відомості на підтвердження накладення на особу протягом року адміністративного стягнення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, долучаючи копію постанови суду, яка набрала законної сили.

3. Обговоривши випадки, коли через недосконалість чинного законодавства про адміністративну відповідальність, особам, які явно вчинили протиправні дії, фактично вдається уникнути відповідальності, учасники круглого столу звертаються до Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму з наступними пропозиціями.

Так, ч. 2 ст. 277 КУпАП, яка передбачає, що справи даної категорії розглядаються протягом доби, не узгоджується з ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, відповідно до якої повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді. Цю суперечність можна усунути шляхом внесення доповнень до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП наступного змісту: «за винятком випадків, коли законом передбачено розгляд справ про адміністративні правопорушення протягом однієї доби».

Для забезпечення розгляду судом справ про адміністративні правопорушення протягом доби за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доцільно внести відповідні зміни до ст. 277 КУпАП, якими зобов’язати орган, що склав протокол про адміністративне правопорушення, забезпечити присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності,

 Крім того, зважаючи на той факт, що протягом 2017 року та у минулі роки понад чверть повідомлень за результатами комісійних виїздів за місцем проживання сімей, у яких, згідно отриманих повідомлень, насильство було вчинено відносно дитини або дітей, подаються умисно неправдиво одним з батьків або родичем дитини та використовується як засіб впливу та тиску на протилежну сторону (колишнього або теперішнього подружжя) в процесі розірвання шлюбу, поділу спільного майна подружжя, визначення місця проживання дитини або порядку спілкування з нею, вважаємо за доцільне запровадити адміністративну відповідальність за подання завідомо неправдивого повідомлення про вчинення насильства в сім'ї.

Практична реалізація вказаних пропозицій сприятиме швидкому притягненню винних осіб до відповідальності та ефективному відновленню прав потерпілих від насильства у сім'ї.