У провадженні Олександрівського районного суду Донецької області перебувало кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення секретарем Миронодолинської сільської кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України.

Порушенню кримінального провадження передувало наступне.

У січні 2017 року Олександрівським районним судом Донецької області було проведено узагальнення судової практики Олександрівського районного суду Донецької області цивільних справ про визнання спадщини відумерлою за період 2013-2015 років та січень-вересень 2016 року.

Детально із зазначеним узагальненням можна ознайомитися за посиланням http://ol.dn.court.gov.ua/sud0537/pres-centr/novini/319274/.

Проте, необхідно звернути окрему увагу на те, що після перегляду справ зазначеної категорії в апеляційному порядку, мають місце скасовані судові рішення. Станом на листопад 2017 року Апеляційним судом Донецької області було скасовано 12 судових рішень, ухвалених Олександрівським районним судом Донецької області у справах окремого провадження про визнання спадщини відумерлою. Судовими рішеннями суду апеляційної інстанції зазначено, що найпоширенішою судовою помилкою при розгляді вказаної категорії справ було неповне з’ясування  обставин, що мають значення для справи. Зокрема, неповне з’ясування обставин справи полягає в наданні суду секретарями сільських рад та прокурорами недостовірної інформації, при розгляді та дослідженні якої у суду не виникло сумнівів в її достовірності (Спасько-Михайлівська сільська рада, Мирнодолинська сільська рада).

Так, у справі № 240/1222/13-ц (провадження № 2-о/240/73/13) за заявою прокурора Олександрівського району Донецької області в інтересах держави – Спасько-Михайлівської сільської ради Олександрівського району про визнання спадщини відумерлою, рішенням Апеляційного суду Донецької області від 12.04.2017р. було задоволено апеляційну скаргу горомадянина М. та скасовано рішення суду І-ї інстанції від 02.12.2013 р. В апеляційній скарзі громадянин М. зазначив, що на час відкриття спадщини постійно проживав разом із матір’ю та відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що фактично прийняв спадщину. У зазначеній справі Апеляційний суд Донецької області 12.04.2017 року прийняв окрему ухвалу, у якій зазначено, що під час розгляду даної справи були виявлені недоліки при збиранні доказів та підготовки заяви про визнання спадщини відумерлою перед поданням її на розгляд суду. Звернуто увагу прокуратури на більш ретельну підготовку матеріалів перед зверненням до суду із заявами про визнання спадщини відумерлою для запобігання виникнення у наступному випадків порушення прав спадкоємців. Про викладене доведено до відома прокурора Донецької області для прийняття відповідних заходів реагування.

За результатом апеляційного перегляду іншої справи з ЄУН 240/307/16-ц (провадження № 2-о/240/23/16) Апеляційним судом Донецької області задоволено частково  апеляційну скаргу громадянина Г. на рішення Олександрівського районного суду Донецьккої області від 23 травня 2016 року у цивільній справі за заявою Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Мирнодолинської сільської ради про визнання спадщини відумерлою і передачі земельної ділянки у власність територіальної громади. Рішення суду І-ї інстанції скасовано та у задоволенні позовних вимог було відмовлено. У зазначеній справі Апеляційний суд Донецької області 05.01.2017 року прийняв окрему ухвалу, у якій зазначено, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на підставі довідки виконавчого комітету Мирнодолинської сільської ради Олександрівського району Донецької області про дату смерті особи без кутового штампу цієї установи та без зазначення дати видачі довідки. В цій же довідці було зазначено, що громадянин Є. на день смерті проживав один. Вказана довідка має підпис секретаря ради і гербову печатку та була видана Костянтинівській місцевій прокуратурі. Крім того, секретарем сільської ради були завірені гербовою печаткою сільської ради і інші документи, відповідно до яких спадкодавець на час смерті проживав один і родичів не мав.

            До апеляційної скарги при оскарженні рішення суду І-ї інстанції громадянином Г. були долучені три довідки, за підписом того самого секретаря сільської ради, відповідно до яких скаржник на день смерті громадянина Є. проживали за однією адресою, вели спільне господарство і похорони останнього громадянин Г. здійснив за свій рахунок.

            Таким чином, на вимогу прокуратури секретарем сільської ради були видані документи про те, що громадянин Є. на час смерті проживав один і родичів не мав, а на вимогу громадянина Г. були винані довідки протилежного змісту. З огляду на зазначене, Апеляційний суд Донецької області ухвалив про викладені порушення секретаря сільської ради довести до відома Мирнодолинської сільської ради Олександрівського району Донецької області.

За результатом обговорення узагальнення судової практики Олександрівського районного суду Донецької області цивільних справ про визнання спадщини відумерлою за період 2013-2015 років та січень-вересень 2016 року та окремої ухвали Апеляційного суду Донецької області від 05 січня 2017 року збори суддів Олександрівського районного суду Донецької області 17.01.2017 року прийняли відповідне рішення. Зазначені документи були направлені 30.01.2017 до Олександрівського відділу Костянтинівської міської прокуратури для розгляду та відповідного реагування.

 На виконання окремої ухвали було відкрито кримінальне провадження та внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2017 року.

Так, за результатом розгляду Олександрівським районним судом Донецької області кримінального провадження за фактом вчинення секретарем Миронодолинської сільської кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 (службове підроблення) КК України, 27.11.2017 року було ухвалено вирок, яким громадянку Л. визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 366 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп. з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік. Одночасно громадянку Л. звільнено від призначених основного та додаткового покарань на підставі пункту «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року. З вироком у зазначеній справі з ЄУН 240/693/17 можна ознайомитись за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70539693, повідомляє прес-служба суду.