Інтернет-виданням «Без купюр» 11 листопада 2017 року було видано  публікацію під назвою «Одного з нападників на замкомбата патрульних Кропивницького вже відпустили під домашній арешт» (http://www.kypur.net/odnogo-z-napadnykiv-na-zamkombata-patrulnyh-kropyvnytskogo-vzhe-vidpustyly-pid-domashnij-aresht/), в якій зокрема зазначено наступне: 

 «Дії підозрюваних попередньо кваліфікуються ч.4 ст.296 Хуліганство (Дії, що вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років) ККУ та ч.1 ст. 348 Посягання на життя працівника правоохоронного органу (Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, – караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі)ККУ.»

 Звертаємо увагу громадськості, що громадянину Т. на час розгляду матеріалів кримінального провадження апеляційним судом органами слідства не оголошувалась підозра за  ч.1 ст. 348 КК України (Посягання на життя працівника правоохоронного органу), як про це повідомляється у публікації інтернет-видання «Без купюр» та, в подальшому, в інших виданнях.

Суддя-спікер апеляційного суду Світлана Яковлєва 16.11.2017 року надала усний коментар інтернет-виданню «Без купюр», у якому акцентувала увагу на пред’явленій підозрі, її обґрунтованості та наявності ризиків, які враховував суд апеляційної інстанції приймаючи відповідне рішення.

Так, колегія суддів судової палати у кримінальних справах  апеляційного  суду 08.11.2017 року розглянула матеріали за апеляційною скаргою адвоката в інтересах громадянина Т., який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Із наданих суду матеріалів  справи встановлено, що наведені у клопотанні як слідчого так і в ухвалі слідчого судді ризики, як мета застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного є загальними, не підтверджені взагалі будь-якими доказами і  ґрунтуються лише на одних припущеннях.

Згідно з ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Колегія суддів врахувала, що Т. має постійне місце проживання та роботи, характеризується з позитивної сторони, компрометуючі матеріали на нього відсутні, на обліках не перебуває. Батьки підозрюваного зобов’язуються за місцем свого проживання виконати обов’язки  покладені на підозрюваного при обрані запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Із врахуванням зазначеного вище, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що на час досудового розслідування підозрюваному Т. можливо не  обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою та можливо обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Джерело

За повідомленням прес-служби суду