Минулого тижня Верховна рада України прийняла у другому читанні та в цілому законопроект № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким внесені суттєві зміни до адміністративного процесуального кодексу.

Новий Кодекс містить чимало важливих новел, які мають на меті підвищити якість адміністративного судочинства.

На думку в.о. Голови Вищого адміністративного суду України Михайла Смоковича, одним з найважливіших нововведень є положення щодо обов’язкового досудового врегулювання спору. За словами М.Смоковича, обов’язкове адміністративне оскарження перед зверненням до суду, зокрема, дозволить вирішувати більшість нескладних адміністративних спорів ще до передачі їх до суду. Крім цього, такий порядок звернення забезпечить надходження до судів лише складних справ. «Ще одним позитивним моментом обов’язкового досудового врегулювання спору є забезпечення більш швидкого і менш формалізованого порядку вирішення нескладних спорів, у порівнянні із більш тривалим і формалізованим судовим процесом. До того ж, такий механізм вирішення питання для зацікавлених осіб буде дешевшим, ніж оскарження у судовому порядку», - зауважив в.о Голови.

Однією з найбільш очікуваних змін до КАСУ Михайло Смокович назвав впровадження процесуального механізму запобігання утворенню у судовій практиці різних позицій з одного і того ж правового питання. Так, відповідно до нового КАСУ, у випадку необхідності відступити від раніше сформованої позиції, колегія суддів передаватиме справу на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати ВСУ; палата − на розгляд об'єднаної палати або Великої Палати; об'єднана палата − на розгляд Великої Палати.

Варто зауважити, що ще у 2010 році збори суддів ВАСУ на підставі статті 151 КАСУ та Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердили порядок передачі колегією суддів справи на розгляд усієї палати або ще ширшим складом суду (із залученням суддів із інших палат), якщо колегія суддів вважатиме за необхідне відхилитися від позиції, сформованої іншою колегією (палатою, іншим складом суду). Декілька разів цей порядок було застосовано. «Приємно, що у новому КАСУ цю практику підтримано», - зазначив М.Смокович.

Найбільш дієвим інструментом для нового Верховного Суду, який закладено у КАСУ, Михайло Смокович вважає запровадження такого поняття як «типові спори», що передбачає розгляд аналогічних спорів (відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень, спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги) за процедурами типового провадження. Суд матиме можливість обрати із числа таких типових справ так звану «зразкову справу» і передати її на розгляд Верховного Суду. На час розгляду зразкової справи провадження в усіх типових справах може зупинятися. Після ухвалення Верховним Судом рішення у зразковій справі провадження у типових справах поновлюватимуться і рішення у них мають ухвалюватися із урахуванням такого рішення ВС. Цей механізм забезпечить єдність практики та пришвидшить остаточне вирішення типових спорів, оскільки за загальним правилом касаційне оскарження не допускатиметься.

А от надану суду можливість відмовитись від застосування закону, якщо суд дійде висновку, що цей закон суперечить Конституції України, Михайло Смокович називає найбільш суперечливим механізмом з точки зору практичної реалізації. «У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертатиметься до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону. Проте процедура розгляду такого звернення у Проекті відсутня», - говорить М.Смокович. Він  також вважає, що відсутність на рівні закону процедурних гарантій участі зацікавленої особи у такому розгляді обмежуватиме її право на судовий захист: самостійно вона не зможе ініціювати перед Конституційним Судом розгляд правового питання про підтвердження конституційності закону.

Втім, на переконання в.о. Голови ВАСУ, більшість нововведень, закладених у оновленому КАСУ, є виправданими та такими, що назрівали роками. «Переконаний, що судовий розгляд адмінсправ за правилами нового КАСУ підвищить якість адміністративного судочинства в Україні», - висловив впевненість Михайло Смокович.

 Окрім зазначених змін, таким процесам сприятимуть також низка інших нововведень. Так, зокрема, відтепер у процесуальному адміністративному кодексі закріплено інститут, який раніше був відсутній, – інститут зустрічного позову. Крім цього, внесені істотні доповнення до інституту доказів і доказування. Новий КАСУ також помітно розширює правове регулювання процесуальних відносин щодо забезпечення позову, зокрема, розширює перелік можливих способів забезпечення позову.

Новелою проекту є інститут відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

Окремо варто відзначити питання удосконалення ключового елемента адміністративного судочинства − способи захисту прав позивачів. Проект пропонує низку важливих уточнень до таких способів захисту.

Наступна новела стосується ще однієї гострої проблеми вітчизняного судочинства – розмежування судових юрисдикцій. Так, у новій редакції КАСУ дано чітке визначення поняття «публічно-правовий спір», що має значно зменшити юрисдикційні конфлікти.

Також варто зазначити таку новелу, як введення інституту врегулювання спору за участю судді. Врегулювання спору за участю судді буде можливим за згодою сторін до початку розгляду справи по суті, здійснюватиметься у формі спільних та (або) закритих нарад. Максимальна тривалість процедури врегулювання спору за участю судді становитиме тридцять днів з дня постановлення ухвали про її проведення.

КАСУ так само, як і проекти інших процесуальних кодексів, значно розширює регулювання відносин щодо протидії суду зловживанню учасником процесу своїми процесуальними  правами. По-перше, наводиться примірний відкритий перелік випадків, які можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.  По-друге, визначаються заходи реагування суду на зловживання з боку учасника процесу.

Наступна новела стосується запровадження так званої «адвокатської монополії» на представництво іншої особи в суді. До цього, представником особи у суді могла бути будь-яка повнолітня дієздатна фізична особа. Проте змінами до Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Щоправда, законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

І насамкінець про ще одне нововведення – це запровадження електронного суду. У судах функціонуватиме Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Ця система забезпечуватиме обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направлятиме судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчинятиме інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Джерело

За повідомленням прес-служби ВАСУ