Останнім часом у засобах масової інформації та соціальних мережах поширюється негативна інформація щодо суддів ВССУ Вячеслава Наставного та Сергія Слинька, які у 2013 році у складі колегії суддів ВССУ у касаційному порядку переглядали кримінальну справу щодо Юрія Луценка.
Зважаючи на ситуацію, вважаємо за необхідне звернути увагу на наступні обставини.
- Колегія суддів ВССУ 3 квітня 2013 року постановила ухвалу за касаційними скаргами захисників в інтересах засудженого Юрія Луценка на вирок Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 травня 2012 року, якою вказані вирок та ухвалу в частині вирішення цивільного позову змінено, а в решті судові рішення залишені без зміни. Таким чином, ВССУ не встановлював факти (суд касаційної інстанції відповідно до ч. 433 КПК України не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу), а лише перевіряв правильність застосування норм кримінального матеріального та процесуального законодавства судами першої й апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Факти, які були покладені в основу вироку, касаційний суд не мав права спростовувати.
- Заява про перегляд Верховним Судом України судового рішення у кримінальній справі щодо Юрія Луценка не надходила. Юрій Луценко був звільнений від відбування покарання на підставі указу Президента про помилування. Таким чином, до підписання указу Президента рішення ВССУ було чинним.
- Вирок у справі Юрія Луценка не був предметом розгляду Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ приймав рішення тільки відносно обрання щодо Юрія Луценка запобіжних заходів. Таким чином, ЄСПЛ у своїх рішеннях «Луценко проти України» та «Луценко проти України (2)» констатував порушення ст. 5, ст. 18 та ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод при обранні запобіжного заходу, але не при винесенні обвинувального вироку.
- Судді Сергій Слинько та Вячеслав Наставний у складі колегії, яка переглядала справу Луценка в касаційному порядку, не приймали рішення щодо обрання, зміни, продовження чи скасування запобіжного заходу, умов тримання під вартою. Таким чином, ці два поняття – вирок і запобіжні заходи – свідомо плутаються деякими розповсюджувачами інформації з метою дискредитації суддів.
- Відповідно до Конституції України та чинного законодавства, суд є єдиним органом, який наділений правом переглядати судові рішення та давати їм правову оцінку. Ані Вища кваліфікаційна комісія суддів України, ані Громадська рада доброчесності не наділені правом аналізувати прийняті відповідно до закону судові рішення, які не були скасовані.
Звертаємось з проханням до представників ЗМІ та громадських організацій ретельніше перевіряти факти перед поширенням інформації, яка може мати широкий суспільний резонанс і завдавати шкоди честі, гідності осіб, уповноважених виконувати функції держави.
Джерело
За повідомленням прес-служби ВССУ
