Колегія суддів Херсонського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу Південно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на ухвалу суду першої інстанції про заміну відповідача у справі щодо визнання права власності на службову квартиру.

Позивачка, діючи у власних інтересах та інтересах дітей, просила визнати за ними право спільної часткової власності на квартиру, яка була надана їй як працівниці установи виконання покарань. Зазначалося, що розпочату процедуру виключення житла з числа службових не було завершено у зв’язку з ліквідацією та реорганізацією органів Державної пенітенціарної служби України.

Суд першої інстанції замінив Комісію з ліквідації управління Державної пенітенціарної служби України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на Південно-Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Оскаржуючи це рішення, Управління стверджувало, що правонаступником ліквідованого Південного міжрегіонального управління є Департамент з питань виконання кримінальних покарань, а тому саме він має брати участь у справі. Скаржник посилався на статтю 55 Цивільного процесуального кодексу України та положення нормативно-правових актів, якими визначався порядок реорганізації органів пенітенціарної системи.

Апеляційний суд проаналізував постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 343 та № 348, від 13 вересня 2017 року № 709, від 24 січня 2020 року № 20, від 16 грудня 2020 року № 1252, від 6 травня 2025 року № 517, а також положення про Департамент і Південно-Центральне міжрегіональне управління. Зазначеними актами визначено послідовність ліквідації, реорганізації та правонаступництва органів, які реалізують державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Суд також урахував Порядок надання службових жилих приміщень і користування ними особами рядового і начальницького складу та працівниками Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджений наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 11 січня 2005 року № 4. Відповідно до цього Порядку виключення житла з числа службових здійснюється на підставі клопотання відповідного органу або установи, погодженого з Департаментом, та рішення органу місцевого самоврядування.

Суд апеляційної інстанції наголосив, що для правильного визначення відповідача необхідно встановити, на обліку якої саме юридичної особи перебуває спірна службова квартира. Водночас апелянт не довів, що це житло перебуває на обліку Департаменту, а не Південно-Центрального міжрегіонального управління, яке поширює свої повноваження на Херсонську область та виконує окремі функції у сфері житлового забезпечення.

За результатами розгляду апеляційний суд визнав доводи скарги необґрунтованими та недоведеними.  Постановою Херсонського апеляційного суду від 13.07.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 26.05.2026 – без змін.

Справа №766/22449/21