У сучасному світі захист прав людини – це обов’язок кожної демократичної держави, і його додержання завжди було надважливим для України. Після  здобуття незалежності цей обов’язок був закріплений і в Основному Законі нашої держави. Крім того, в Конституції України передбачена можливість відшкодування шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

Водночас держава має забезпечити ефективний механізм реалізації цієї можливості та належний правовий захист.

На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час Міжнародного семінару-практикуму на тему «Чи є дієвим право людини без права на його ефективний захист: питання відшкодування за порушене право внаслідок визнання акта неконституційним».

За словами Голови ВС, відповідні норми знайшли своє відображення в законодавстві, зокрема у ст. 1175 ЦК України, яка передбачає відшкодування державою шкоди, спричиненої громадянину внаслідок скасування чи визнання незаконними актів органів державної влади. Але на цьому реалізація прогресивних і послідовних кроків щодо запровадження механізму відшкодування фактично призупинилася.

На сьогодні в цьому аспекті проблемними є питання, у тому числі, щодо визначення шкоди, належних способів захисту, відшкодування шкоди у кримінальних провадженнях, визначення належного відповідача в цій категорії справ та юрисдикції, в якій мають розглядатися такі спори. 

Ці та інші питання, на переконання Голови ВС, потребують належного врегулювання, тож з урахуванням міжнародного досвіду і співвідношення чинних підходів із практикою ЄСПЛ необхідно визначити, які проблеми можуть бути вирішені за допомогою судової практики, а які слід врегулювати саме на законодавчому рівні.

Також Станіслав Кравченко висловив вдячність проєктам Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду», «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні», Програмі підтримки ОБСЄ для України «Підтримка національних стейкхолдерів через покращення доступу до конституційної юстиції» та Німецькому фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) за підтримку і сприяння у проведенні цього важливого заходу.

Ініціатор проведення семінару-практикуму, модератор заходу – суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мирослава Білак – нагадала, що це четвертий семінар-практикум, на якому обговорюються питання захисту прав людини. Захід є продовженням сесії тематичних семінарів, які розпочав Касаційний адміністративний суд у складі ВС ще у 2019 році. Ці семінари були присвячені реалізації Конституції України в адміністративному судочинстві, зокрема йшлося про вплив юридичних наслідків визнання нормативного акта неконституційним для захисту прав людини, застосування адміністративними судами Конституції України як акта прямої дії тощо.

Менеджер проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду» Ірина Кушнір наголосила: «Коли ми говоримо про конституційні права та свободи – ми говоримо про права та свободи, закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Генетично ці права і свободи є однаковими та, відповідно, мають однаково захищатися».

За її словами, з погляду імплементації стандартів Ради Європи Україна є унікальною державою, яка мала одразу осягнути й прийняти ці стандарти як на законодавчому, так і на ментальному й психологічному рівнях та застосовувати їх негайно. Після імплементації стандартів РЄ, на переконання Ірини Кушнір, наступним етапом буде імплементація стандартів Європейського Союзу та робота з пов’язаними із цим викликами. Тож потрібно якомога скоріше вирішити всі питання щодо забезпечення ефективності захисту конституційних і конвенційних прав. Ірина Кушнір зауважила, що поняття ефективності є основним у контексті захисту прав людини з огляду на практику ЄСПЛ: нікому не потрібне рішення конституційного суду, що не має прямого впливу на відновлення ситуації, яка була до порушення. Так само в  питаннях відшкодування шкоди важливим є пошук балансу між інтересами особи та суспільними інтересами.

Старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Олександр Водянніков під час виступу порушив, зокрема,  питання стосовно того, чи шкода в публічному праві є відмінною від шкоди у приватному праві. Акцентував спікер і на праві звернення з конституційною скаргою, яке передбачене ст. 55 Конституції України. Також Олександр Водянніков наголосив на тому, що питання ефективності захисту конституційних та конвенційних прав і свобод залежить від професійної взаємодії між судами загальної юрисдикції та Конституційним Судом України. Насамкінець доповідач від імені Програми підтримки ОБСЄ для України висловив подяку Верховному Суду за багаторічну плідну співпрацю.

Звертаючись до учасників семінару-практикуму з вітальною промовою, керівник проєктів в Україні і Вʼєтнамі Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) Ангела Шмайнк висловила вдячність українським суддям, які продовжують здійснювати правосуддя навіть в умовах повномасштабної війни. Пані Ангела Шмайнк зауважила про тривалу співпрацю Фонду з Верховним Судом, зокрема КАС ВС, та загалом із національною судовою системою і відзначила ініціативу проведення сьогоднішнього заходу на такому високому рівні. 

Вітаючи учасників міжнародного семінару-практикуму, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович сказав, що, незважаючи на сучасні виклики й загрози, суди продовжують забезпечувати судочинство та виконувати ту конституційну функцію, яку не можна зупинити навіть під час воєнного стану. Доповідач також наголосив на важливості порушеної на заході тематики, оскільки в адміністративному судочинстві особливої актуальності набувають питання ефективного захисту фундаментальних прав і свобод людини внаслідок визнання акта неконституційним.

Як гостьовий спікер під час семінару-практикуму до присутніх звернулася голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Вона розповіла про досвід документування воєнних злочинів у війні, розв’язаній росією проти України. «Ми з партнерами створили національну мережу документаторів й охопили всю країну, включно з окупованими територіями. За понад 2,5 роки повномасштабного вторгнення спільними зусиллями задокументовано більш ніж 80 тис. епізодів воєнних злочинів», – зазначила голова Центру громадянських свобод.

Олександра Матвійчук наголосила, що мільйони людей, постраждалих від війни, потребують відновлення не лише їхнього зруйнованого життя, родин, бачення майбутнього, а і віри в те, що справедливість існує, бодай відкладена в часі. Тому, на її переконання, роль судів у цей історичний період, без перебільшення, одна з визначальних. «Там, де держава Україна має контроль, вона мусить повертати людям відчуття справедливості. Здійснювати правосуддя під російськими бомбами – це акт спротиву. Але саме ці дії допомагають людям відновлювати віру в цінності, за які ми боремося та які визначають дії і рішення мільйонів людей та, як наслідок, виживання нашої держави», – резюмувала Олександра Матвійчук.

Проведення семінару-практикуму було ініційовано з метою обговорення питань та обміну досвідом у сфері адміністративної юстиції щодо: розгляду та вирішення судами справ крізь призму захисту прав людини, гарантованих ч. 3 ст. 152 Конституції України, про відшкодування державою шкоди, завданої діями й актами, що визнані неконституційними; аналізу специфіки судового захисту прав, гарантованих Конституцією України, за відсутності закону про відшкодування державою шкоди, завданої людині; формування національної та міжнародної судової практики про відшкодування державою такої шкоди; застосування практики Європейського суду з прав людини, Суду справедливості Європейського Союзу в аспекті захисту прав на відшкодування державою порушеного права людини суперечливими нормативними актами тощо.

У заході взяли участь судді Верховного Суду, Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, апеляційних та окружних адміністративних судів, науковці та міжнародні експерти.

З виступами доповідачів можна буде згодом ознайомитися на інформаційних ресурсах Верховного Суду.

Верховний Суд