Правові джерела фундаментальних прав і свобод, національне законодавство, яке суперечить фундаментальним правам чи порушує їх, європейські рекомендації щодо судочинства та доброчесності, рішення Суду Європейського Союзу як орієнтир для національних судів – ці та інші питання були у фокусі уваги Міжнародної науково-практичної конференції «Правові колізії у застосуванні фундаментальних прав та свобод».

Під час відкриття конференції ініціаторка та модераторка – суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська зауважила, що питання вступу України до Європейського Союзу є тривалим процесом і водночас фундаментальною метою нашою країни. Так, 25 червня 2024 року було офіційно оголошено про початок переговорів про вступ до ЄС, а вже у вересні цього року відбулася двостороння сесія Україна – ЄС, присвячена розд. 23 щодо верховенства права та основоположних свобод. Вона зазначила, що, за оприлюдненою в пресі інформацією, Україна вже адаптувала майже 70 % законодавства до законодавства країн ЄС, самостійно взявши на себе такі зобов’язання. А тому, на переконання судді, необхідно постійно здійснювати аналіз застосування цього законодавства адміністративними судами країн – членів ЄС, зокрема в митній, податковій та виборчій сферах.

Наталія Блажівська висловила вдячність співорганізаторам заходу за можливість обговорення надважливої проблематики, яку необхідно опанувати не лише на теоретичному рівні, а й на рівні практичного застосування.

Співмодератор першої частини заходу – голова Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха подякував учасникам за те, що в такий складний для України час вони продовжують працювати на ниві державотворення і правозастосування, перейматися питаннями захисту прав людини та утвердження принципу верховенства права. Він висловив сподівання, що обговорення актуальних питань щодо застосування фундаментальних прав та свобод у колі компетентних і фахових експертів допоможе подолати правові колізії, які виникають у реаліях сьогодення.

Вітаючи учасників заходу, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович зазначив, що обговорення та аналіз питань правових колізій у праві є дуже актуальними, оскільки застосування фундаментальних прав і свобод у національній правовій системі має відповідати міжнародним стандартам, практиці європейських країн.

Динамічний розвиток суспільно-правових відносин зумовлює прийняття нових законодавчих актів і внесення змін до них, проте не завжди наявна повнота й точність їх регламентації. За словами очільника КАС ВС, системною проблемою є забезпечення належної правової якості законодавства, з чіткістю побудови правових норм, повнотою нормативно-правового регулювання, а також відсутністю колізійних положень та правових прогалин.

Михайло Смокович зауважив, що від якісного законодавчого регулювання та правильного й однакового розуміння, тлумачення і застосування законодавства залежить рівень захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

На переконання спікера, правові проблеми щодо застосування та захисту фундаментальних прав і свобод слід вирішувати з урахуванням принципу верховенства права, який є надважливим, особливо коли наявні правові колізії. Доповідач акцентував, що адміністративні суди першими в Україні почали у своїх судових рішеннях посилатися на  рішення ЄСПЛ та Суду ЄС. Право Європейського Союзу, практика Європейського суду з прав людини, рішення Суду Європейського Союзу – орієнтир для національних судів, у тому числі й для вирішення правових колізій, наголосив Михайло Смокович.

У національній системі права має бути однаковим розуміння, тлумачення та застосування положень матеріального й процесуального права з урахуванням міжнародних правових стандартів. Має формуватися єдина судова практика за умов гарантування об'єктивності та прогнозованості, справедливості правосуддя, рівності всіх громадян перед законом і судом. Адже єдність судової практики – запорука довіри демократичного суспільства до судової системи.

Голова КАС ВС також зазначив, що формування належних функціональних підходів розв’язання правових колізій у застосуванні та захисті фундаментальних прав і свобод з урахуванням принципу верховенства права, практики ЄСПЛ та рішень Суду Європейського Союзу підвищить ефективність правового регулювання, забезпечить єдність національної судової практики, розвиток та вдосконалення правової системи України, її відповідність міжнародним стандартам.

Керівник проєкту ЄС «Право-Justice» в Україні Оксана Цимбрівська звернула увагу на два ключові аспекти. Перший – це виклики, що постають перед судовою владою в умовах воєнного часу. Другий – це процес євроінтеграції.

Як зазначила доповідачка, забезпечення фундаментальних прав є критично важливим не лише для стабільного функціонування держави та системи правосуддя, але й для збереження довіри громадян до державних інституцій і забезпечення справедливості в умовах надзвичайних викликів.

Разом з тим ключове питання у процесі євроінтеграції – це, безумовно, гармонізація. У цьому контексті роль суддів, особливо адміністративної юрисдикції, набуває особливого значення. Адже процес гармонізації українського законодавства з правом ЄС вимагає від суддів глибокого розуміння та правильного застосування норм різних правових режимів. Здатність суддів орієнтуватися у складнощах національного, міжнародного права, права ЄС стане насправді критично важливим фактором успіху євроінтеграційного процесу для України.

Керівник проєкту «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни» Програми підтримки ОБСЄ для України Ольга Кравченко, виступаючи з вітальним словом, акцентувала на багаторічній співпраці проєкту з Верховним Судом та відзначила проактивну позицію ВС і суддів КАС ВС  в питаннях євроінтеграції та усвідомлення суддями тієї відповідальності, яка постає перед ними у світлі євроінтеграційних процесів. Крім того, спікерка відзначила активну діяльність ВС в налагодженні справжнього діалогу із судами першої та апеляційної інстанцій.

З вітальним словом звернулася до учасників конференції секретар судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС ВС Жанна Мельник-Томенко. Вона зазначила, що, незважаючи на реалії сьогодення, Україна продовжує прискорений і потужний темп запровадження та імплементування в національне законодавство нормативно-правових актів ЄС. Суддя висловила сподівання, що знання і досвід, отримані під час конференції, дадуть свої результати щодо вироблення ефективних підходів у подоланні правових колізій у правозастосуванні.

Голова Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап Тимощук у своїй промові сказав, що тема конференції є дуже важливою, багатогранною та фундаментальною, оскільки на суддів першої інстанції покладається першочерговий обов'язок вирішення правових колізій із застосуванням національного законодавства, яке співзвучне з міжнародним правом і з обов'язковим застосуванням практики ВС.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук зауважив, що суди адміністративної юрисдикції, вирішуючи спори у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, опікуються передусім питаннями дотримання фундаментальних прав та свобод і тим, щоб при застосуванні національного законодавства були дотримані стандарти, визначені ЄСПЛ.

«Що стосується забезпечення фундаментальних прав, свобод та інтересів тих людей, які захищають країну, то значна частина справ у судах присвячена захисту прав, свобод та інтересів військовослужбовців, членів їх сімей. Норми Конституції України, які передбачають євроінтеграцію, передбачають і шлях України до НАТО. В країнах НАТО діють військові суди. Військові суди мають діяти і в Україні, адже є проблема забезпечення правосуддя в зонах безпосереднього здійснення бойових дій із оскарженням дій військового командування, а також із нормативною базою, яка налічує сотні тисяч нормативних актів, що регулюють військову сферу», – сказав суддя.

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Людмила Волкова наголосила, що на шляху євроінтеграції необхідно вибудувати єдині підходи щодо фундаментальних прав і свобод для їх ефективної реалізації.

Заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Вадим Созоник акцентував на тому, що фундаментальні права і свободи людини є основою кожної демократичної держави і визначають етичні та правові аспекти й межі суспільства. Їх захист і правильне застосування є не лише обов'язком держави, а й гарантією гідного життя кожного з нас. Питання прав людини та їх застосування, особливо в умовах воєнного часу, – особливо важлива тематика.

Під час вітальної промови президент Всеукраїнської асоціації адміністративних судів, голова Вищого адміністративного суду України (2004–2011) Олександр Пасенюк наголосив на важливості теми конференції, головною метою якої є проведення теоретико-правового аналізу основних підходів до вирішення питання щодо дотримання основних прав і свобод, особливо під час воєнного стану. Як зауважив спікер, при вирішенні відповідних спорів адміністративні суди застосовують розгалужену сукупність законів та інших національних і міжнародних нормативно-правових актів, які є джерелом певних галузей права в аспекті чіткого дотримання або відновлення порушених фундаментальних прав і свобод.

Загальні підходи до вирішення вказаних питань визначені в Конституції України, чинних міжнародних договорах, а також КАС України. Водночас на практиці дуже часто виникають нетипові правові проблеми, що потребують пошуку нових механізмів ґрунтовного наукового дослідження.

Професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України, радник Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Павло Фріс зауважив, що проблематика конференції є фундаментальною, тому її вирішення залежить не тільки від практичної діяльності, але й від діяльності наукової спільноти і тих, хто розробляє теорію права, зокрема адміністративного.

Під час першої сесії заходу віцепрезидент Асоціації європейських адміністративних суддів, суддя Федерального адміністративного суду Австрії Єва Вендлер і доктор права, президент Асоціації європейських адміністративних суддів (2014–2023), суддя Адміністративного суду Відня Едіт Целлер розповіли про фундаментальні права, право ЄС, практику ЄСПЛ і про національне законодавство, яке суперечить фундаментальним правам або порушує їх. 

Едіт Целлер наголосила на важливості базових прав: без їх захисту не може бути демократії та верховенства права. Вона навела тріаду: демократія, верховенство права, права  людини, складові якої перетинаються. Доповідачка зазначила, що країни ЄС мають різні рівні захисту базових прав. Розглядаючи одну й ту ж справу, суддя застосовує різні режими: Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародне законодавство, Хартію основних прав ЄС, конституції і закони країн. Інколи ці режими забезпечують подвійний захист прав, а іноді бувають конфлікти між ними. Едіт Целлер розповіла про механізми і правила кожної із цих систем, як вирішувати конфлікти між ними, знаходити найкраще рішення у випадку такого конфлікту. Зокрема, йшлося про право ЄС як джерело фундаментальних прав, сферу застосування права ЄС і застосування Хартії основних прав ЄС, а також про сценарії можливих порушень фундаментальних прав і конфлікти.

Єва Вендлер розглянула ситуації, коли рішення адміністративних судів порушують права, прописані в національній конституції, а також коли національний закон порушує норми Основного Закону.  Вона розповіла про підходи, що існують у різних державах ЄС, до того, як діяти, коли окремі рішення порушують національну Конституцію. Наприклад, в Австрії Конституційний суд може переглядати постанови адміністративних судів, у разі порушень він скасовує рішення і повертає справу до адміністративного суду. Федеральний Конституційний суд Німеччини при розгляді конституційної скарги не обмежується адміністративними постановами. У Фінляндії немає Конституційного суду, натомість існує розгляд ex ante норм парламентом і контроль ex post судами. Конституція країни передбачає верховенство її норм, коли є очевидний конфлікт норм права. Також Єва Вендлер розглянула питання, як бути, коли міжнародний закон конфліктує з нормами конституції.

Керівник компонента «Підтримка процесу євроінтеграції в секторі юстиції» проєкту ЄС «Право Justice», суддя Суду справедливості Європейського Союзу (2016–2023) Віргіліюс Валанчюс прокоментував, що спочатку ЄС був лише економічним союзом. Але після підписання його членами Хартії основних прав ЄС захист фундаментальних прав перейшов на новий рівень. Він зауважив, що після вступу України до ЄС 75–85 % справ, що стосуються права ЄС, будуть розглядати судді адміністративних судів, тож практика Суду ЄС матиме найбільший вплив на адміністративне судочинство в Україні. Оскільки Україна вже підписала Угоду з ЄС про асоціацію, суддям слід бути готовими до застосування права ЄС. А щодо конфліктів між конституціями, правом ЄС, практикою ЄСПЛ, то вони завжди були, є і будуть. Однак необхідно робити все, щоб мінімізувати кількість цих конфліктів.

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Віталій Гацелюк у коментарі сказав про черговий раунд у рамках переговорного процесу з Єврокомісією щодо вступу України до ЄС, який відбувся 17–19 вересня 2024 року в Брюсселі та в якому взяли участь представники судової влади. Він відзначив, що перемовини відбувалися в практичній площині. Доповідач зауважив, що навіть сам переговорний процес є максимально корисним для України і для української правової системи.

Також Єва Вендлер та Едіт Целлер зосередили увагу на конфліктах між фундаментальними правами у правових режимах ЄС і національних конституціях. Вони акцентували на справах ЄСПЛ «Solange І» та «Solange ІІ», «Schmidberger», «Xero Frlor» і «Melloni».  

Говорячи про фундаментальні права, Віргіліюс Валанчюс зауважив, що потрібно бути готовими до того, що європейське право буде джерелом натхнення для всіх суддів.

Доповнивши дискусію, Віталій Гацелюк повідомив, що задля вступу в Європейський Союз від України вимагається забезпечити доступ до правосуддя. Дуже важливо, щоб судова система працювала в умовах суспільної довіри, а наші стандарти та засади верховенства права відповідали європейським стандартам і праву ЄС. Суддям України доведеться працювати в умовах наявності правових колізій і прогалин у праві. І тут важливо продовжувати вдосконалювати навички і бути готовими застосовувати загальні засади принципу права, в тому числі з урахуванням правової системи ЄС.

Друга сесія міжнародної конференції відбулася під модеруванням судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Наталії Блажівської та голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остапа Тимощука.

Заступник Голови з міжнародної співпраці та верховенства права (Окружний суд Амстердама) Естер де Руїдж виступила з темою «Європейські рекомендації щодо судочинства та доброчесності».

У межах виступу доповідачка зосередилася на головних кроках, які сприятимуть наближенню до європейських стандартів у сфері судочинства. Насамперед це зміцнення верховенства права, забезпечення дотримання захисту прав людини і основоположних свобод, інституційна незалежність суддів, впровадження кращих європейських практик, пов’язаних із функціонуванням судової влади та налагодження діалогу з громадянським суспільством.

Суддя Великої Палати ВС Лев Кишакевич від імені суддівської спільноти подякував за пророблену роботу і рекомендації щодо судочинства та доброчесності. Він зауважив, що їх імплементація важлива в контексті однієї з вимог вступу до ЄС. Як зазначив суддя ВП ВС, доброчесність є важливою складовою судової системи, яка впливає як на авторитет судової влади, так і на довіру суспільства загалом.

Як повідомив суддя, поняття доброчесності суддів згадується в Конституції України та Законі України «Про судоустрій і статус суддів». Воно також є в законах, що регламентують діяльність Вищої ради правосуддя та Конституційного Суду України.

Проте не розкрито змісту відповідних критеріїв, і саме зараз ВРП працює над затвердженням Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) спільно з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності.

Віргіліюс Валанчюс доповнив, що для ефективного функціонування судової системи України важливим є налагодження діалогу із суспільством. Також він розповів про досвід Литви в напрямі євроінтеграції та роль судової влади в межах цього процесу.

Голова Третього департаменту Фінансової палати Вищого адміністративного суду Республіки Польща Кшиштоф Вінярський поділився з українськими колегами судовою практикою Суду Європейського Союзу у сфері державної допомоги.

Як зазначив спікер, після вступу Польщі до ЄС правового реформування зазнала і сфера державної допомоги. За словами Кшиштофа Вінярського, визнання певного національного заходу «державною допомогою» в розумінні ч. 1 ст. 107 Договору про функціонування Європейського Союзу вимагає виконання чотирьох передумов.

Насамперед має бути наявне втручання держави або втручання через використання державних ресурсів. Разом з тим це втручання спроможне вплинути на торговельний обмін між державами – членами ЄС, надавати селективну перевагу бенефіціару, а також воно може порушувати принцип конкуренції або загрожувати його порушенням. Для ілюстрації доповідач навів рішення Суду ЄС від 8 листопада 2022 року у справі «Fiat Chrysler Finance Europe проти Комісії».

На завершення суддя Вищого адміністративного суду Республіки Польща наголосив, що подібні зустрічі з українськими колегами є дуже важливими для обміну практичним досвідом, що, без сумніву, сприяє поглибленню відносин між Україною та Республікою Польща.

Другу сесію продовжив суддя Податкового апеляційного суду Лісабону, викладач Національної школи суддів Португалії Філіпе Дуарте Невес, який виступив із доповіддю «Рішення Суду Європейського Союзу: орієнтир для національного судді».

Він зазначив, що дедалі помітніший вплив Суду ЄС як гаранта єдиного тлумачення та застосування права ЄС на обов’язки національного судді. Окрім застосування національного законодавства, національному судді надається роль імплементації та гарантування внутрішньої ефективності європейського права відповідно до принципу лояльної співпраці. Цей принцип вимагає від ЄС та держав-членів поважати одна одну й допомагати одна одній у виконанні завдань, що випливають із договорів. Держави-члени повинні вжити всіх належних заходів для забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із договору або актів ЄС. І саме в цьому контексті можна сказати, що національний суддя застосовує, крім національного законодавства, європейське, гарантуючи, що воно застосовується так само, як і в інших державах-членах. І для досягнення цієї мети прецедентне право суду ЄС є справжнім орієнтиром для тлумачення національного та європейського законодавства, що робить значний внесок у його однакове однорідне застосування в різних державах-членах.

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді, член правління Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів Ірина Желтобрюх у своєму коментарі порушила питання про те, як національне право врегульовує застосування судами України практики Суду справедливості Європейського Союзу. Вона зазначила, що, на відміну від практики ЄСПЛ, яка є для національного суду джерелом права, що прямо передбачено нормами ч. 2 ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 спеціального закону, практика Суду Європейського Союзу не визнана законом обов’язковою для врахування судами України. Разом з тим  ст. 9 Конституції України врегульовано, що міжнародні договори (до яких належить Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом) є частиною національного законодавства України. З огляду на обговорене на конференції, можна сміливо поширити концепцію «Конвенція як живий інструмент, принципи застосування якої розкриваються через практику ЄСПЛ» на саме право Європейського Союзу та практику Суду справедливості як інструмент розкриття принципів його динамічного тлумачення й застосування.

Аналізуючи національну судову практику, суддя зауважила, що 1 вересня 2017 року набула чинності в повному обсязі Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а 15 грудня того ж року – набрав чинності КАС України в новій редакції та почав свою діяльність оновлений Верховний Суд. За час, що минув, Україна значно просунулася на шляху до членства у Європейському Союзі. Зазнала трансформації і судова практика в питанні застосування практики Суду Європейського Союзу. Так, якщо у 2018 році ВП ВС відзначала, що національний суд може застосовувати практику Суду ЄС лише як додаткове обґрунтування, яке не замінює правових та фактуальних підстав прийняття судом чи відхилення вимог чи заперечень сторін, то вже у постанові від 3 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20 ВП ВС дійшла висновку, що «Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи Скаржника про відсутність у судів першої та апеляційної інстанцій підстав для посилання на рішення Суду ЄС у справі FENS vs Slovak Republic як таке, що не є джерелом права, оскільки за змістом положень наведених вище норм законодавства відповідна релевантна практика Суду ЄС має братися до уваги, у тому числі судами. А твердження про те, що відповідно до статей 28, 30 Договору про ЄС заборонено накладати митні збори саме між державами-членами ЄС спростовуються з огляду на положення статті 41 Договору про ЕС, щодо тлумачення якої надав висновки Секретаріат ЕС». Тобто ВП ВС при вирішенні спору були враховані навіть висновки щодо тлумачення, надані Секретаріатом ЄС. На думку судді, ми на шляху до того, щоб брати до уваги не лише тлумачення правових положень Угоди й термінів, що в ній ужиті, а й загалом тих принципів, що є релевантними у справах за подібних правовідносин.

Разом з тим Ірина Желтобрюх висловила сподівання на належне унормування такого правозастосування – законодавче закріплення практики Суду Європейського Союзу як джерела права.

Наталія Блажівська також звернула увагу на ряд справ Суду справедливості Європейського Союзу, зокрема на справу C-6/64, у якій Суд зазначив, що інтеграція до законодавства кожної держави-члена положень, що беруть свій початок у Спільноті, і в більш загальному контексті – умов та духу Договору про Європейський Союз, позбавляє держави можливості надавати перевагу одностороннім і започаткованим пізніше заходам щодо правової системи, яку вони прийняли на засадах взаємності. Обовʼязковість застосування права Співтовариства не може змінюватися в різних державах через ухвалення пізнішого внутрішнього законодавства. А тому право, яке виникає з Договору і є незалежним джерелом права, не може в силу своєї особливої та своєрідної природи бути скасованим на користь застосування внутрішньодержавних норм права. З цього випливає, що національні парламенти і після вступу в ЄС при прийнятті наступних законів зобов’язані дотримуватися норм та вимог права ЄС і саме так забезпечується дотримання однієї з найважливіших цінностей ЄС – верховенства права.

Суддя Фінансової палати Вищого адміністративного суду Республіки Польща Бартош Войцеховський у своєму виступі зауважив, що важливо, щоб юриспруденція могла реально змінити інститути, які формують нашу соціально-політичну реальність. Суди мають значний вплив не лише на розуміння права, а й на його формування, наприклад шляхом визнання певних норм неконституційними. Говорячи про конституційний плюралізм, пан Войцеховський наголосив, що це поняття стосується правового порядку ЄС та його зв’язку з національними правовими системами  держав – членів Європейського Союзу.

Суддя ВС у КАС Наталія Коваленко, коментуючи доповідь попереднього спікера, зазначила, що ми повинні переходити на новий рівень усвідомлення норм права, на якому всі конституційні правові системи в Європейському Союзі існують у такому правовому полі, що країни-учасниці мають одночасно поважати свої національні конституції і водночас розуміти, що вони підпорядковані єдиному праву Європейського Союзу. 

Зараз судді можуть допомогти законодавчій і виконавчій гілкам влади привести наше законодавство у відповідність до належного рівня, щоб забезпечувати поглиблення верховенства права в країні.

На завершення конференції голова КАС ВС Михайло Смокович подякував міжнародним експертам за допомогу адміністративним судам, щоб український народ мав належний судовий захист, який відповідає як європейським, так і міжнародним стандартам загалом.

Суддя ВС у КАС Наталія Блажівська зазначила, що цей захід став черговим підтвердженням того, що всі ми прагнемо єдиних відкритих стандартів, які відповідатимуть найкращим європейським традиціям. Вона також відзначила важливість участі в заходах міжнародних експертів, які допомагали у вирішенні вузькоспеціалізованих питань і надали неоціненну допомогу в перший місяць повномасштабного вторгнення.

У свою чергу голова Восьмого ААС Олег Заверуха подякував міжнародним експертам і суддям, які, незважаючи на великі навантаження, знайшли змогу приєднатися до обговорення таких важливих питань.

Голова Івано-Франківського ОАС Остап Тимощук висловив сподівання, що в найближчому майбутньому вдасться усувати правові колізії на підставі чинного національного законодавства, яке відповідатиме міжнародному законодавству.

Захід організував Верховний Суд спільно з Восьмим апеляційним адміністративним судом, Івано-Франківським окружним адміністративним судом та Всеукраїнською асоціацією адміністративних суддів за підтримки проєкту «PRAVO-JUSTICE III» та Програми ОБСЄ для України в рамках проєкту «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни».

Верховний Суд