Графічне відображення підпису, розташоване, зокрема, в лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом документа, а не наприкінці документа після викладу його тексту, не можна вважати належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання процесуального документа.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

У справі, яка розглядалася, заявник звернувся до суду з позовом до управління поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями працівників поліції.

Ухвалою суду першої інстанції позовну заяву повернуто заявникові.

Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції повернуто заявникові, оскільки підпис в апеляційній скарзі розташований не під текстом апеляційної скарги, а в лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом цієї скарги.

Розглянувши справу, Велика Палата ВС звернула увагу, що підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом.

Наведене зумовлено тим, що підпис ідентифікує автора та слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена з документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов’язання та надає документу юридичну силу.

Підписання документа перед його текстом, що зумовлено винятково невмотивованим власним бажанням заявника, а так само підписання процесуального документа в будь-якому іншому місці, але не наприкінці його, та надання такому документу юридичної сили (статусу підписаного) не узгоджуватиметься із завданням цивільного судочинства, оскільки викликатиме сумніви щодо його правових наслідків і дійсних намірів автора такого звернення.

Стаття 356 ЦПК України, яка регламентує форму та зміст апеляційної скарги, передбачає певну послідовність викладу законодавчих приписів. Лише після визначення всього обсягу обов’язкової інформації, згаданої в ч. 2 ст. 356 ЦПК України, законодавець указує на те, що апеляційна скарга має бути підписана особою, яка її подає, або представником такої особи.

Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.

У цій справі касаційна скарга, подана від імені позивача, містить графічне відображення підпису, розташоване в лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом зазначеної скарги, натомість не підписана скаржником після викладу тексту цієї скарги. Велика Палата ВС виснувала про закриття касаційного провадження в цій справі у зв’язку з тим, що касаційна скарга не підписана особою, яка її подала.

Ухвала ВП ВС від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23 (провадження № 14-72цс24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/122061994.

Верховний Суд