Північно-західний апеляційний господарський суд при прийнятті постанови від 12.06.2024 у справі №918/1031/23, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 18.09.2024, звернув увагу на висновки які сформувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц (пункти 85– 87), а саме: «Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна.»

Отже, суд апеляційної інстанції у своїй постанові, врахувавши сталу та послідовну практику Великої Палати Верховного Суду, дійшов правильного висновку про те, що скасування державної реєстрації права власності земельних ділянок не є належним способом захисту та суперечить імперативним вимогам закону.

Крім того, Верховним Судом зазначено про те, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

З повним текстом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.09.2024 у справі № 918/1031/23 можна ознайомитися за посиланням .

Суддя Північно-західного апеляційного господарського суду,

секретар ІІ Судової палати Алла Гудак