Під час першої дискусійної панелі учасники конференції обговорили судову практику вирішення приватноправових спорів, пов’язаних з війною.

Модеруючи обговорення, суддя ВП ВС Ольга Ступак зазначила, що всі свідомі того, що війна в Україні почалася не 24 лютого 2022 року, а набагато раніше, і триває вона вже понад 10 років. І перші справи, пов’язані зі збройною агресією рф, розглядали цивільні суди. Це були справи за позовами громадян про відшкодування шкоди за зруйноване внаслідок збройної агресії майно, відшкодування моральної шкоди тощо. Тому перша сесія заходу присвячена саме обговоренню проблематики приватноправових спорів, пов’язаних із війною.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук присвятив свій виступ питанням судового захисту права людей на відшкодування шкоди, заподіяної російською агресією.

Доповідач навів практику Касаційного цивільного суду у складі ВС, згідно з якою відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованих територіях покладається на російську федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права. 

При цьому Олег Ткачук висвітлив правові висновки Верховного Суду щодо захисту прав людей, що переселилися з окупованих росією територій України, компенсації за майно чи відшкодування вартості майна, яке було втрачене внаслідок війни, а також нагадав про позицію стосовно судового імунітету держави-агресора, що відображена в низці постанов Верховного Суду.

У межах виступу суддя проаналізував, зокрема, і постанови Великої Палати ВС, у яких викладені висновки щодо відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю родича у зв’язку з війною, та відшкодування вартості мобілізованого чи примусово відчуженого для потреб оборони майна.

Із презентацією Олега Ткачука можна ознайомитися за посиланням – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_sud_zah_prava_na_vidshkod_skodu_20_09_2024.pdf.

Суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Наталія Сакара зосередилася насамперед на практиці Верховного Суду щодо встановлення фактів, що можуть встановлюватися в порядку цивільного судочинства. Це, зокрема, факт загибелі особи внаслідок збройної агресії рф проти України, вимушеного переселення з окупованої території України, реєстрації шлюбу, народження або смерті на тимчасово окупованій території, перебування на утриманні загиблого військовослужбовця тощо.  

Водночас Наталія Сакара акцентувала, що факти перебування в полоні, самостійного виховання дитини, відмови особи від отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров’я потребує соціальної послуги з догляду, виключення з військового обліку, а також того, що особа не є військовозобов'язаною, не підлягають встановленню в судовому порядку.

Детальніше – у презентації Наталії Сакари: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_Zabezpech_prava_na_dostup_do_pravosud_20_09_2024.pdf.

Суддя ВП ВС Олександр Банасько розповів про судову практику судів господарської юрисдикції у справах про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії проти України.

Доповідач навів основні чинні нормативно-правові акти, що регулюють питання компенсації втраченого майна, відшкодування шкоди та упущеної вигоди за майно, втрачене або пошкоджене в результаті воєнних дій.

Також Олександр Банасько звернув увагу на найбільш проблемні питання застосування процесуального законодавства в цій категорії спорів, зокрема щодо визначення предметної юрисдикції справ за позовом юридичної особи приватного права до іноземної держави-агресора з приводу відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої господарюючому суб’єкту пошкодженням його майна, вказавши, що такі спори розглядаються господарськими судами.

Суддя розглянув судову практику щодо територіальної юрисдикції пред’явлення позовів про відшкодування шкоди за місцем її заподіяння відповідно до ч. 8 ст. 29 ГПК України та щодо пред’явлення позову за місцезнаходженням майна відповідача.

Крім того, Олександр Банасько проаналізував підходи, які склалися в практиці судів господарської юрисдикції щодо визначення належного відповідача і доповів про особливості та способи повідомлення учасників справи в такій категорії спорів.

Із презентацією Олександра Банаська можна ознайомитися за посиланням – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_vidshkod_shkod_20_09_2024.pdf.

Суддя ВС у Касаційному господарському суді Наталя Волковицька зосередилася на окремих питаннях, що виникають у практиці господарської юрисдикції у справах, пов’язаних з війною. Вона проаналізувала практику ВС щодо:

• договірних правовідносини під час воєнного стану (розірвання, зміна, продовження дії договорів (зокрема, через форс-мажорні обставини); виконання договорів; застосування штрафних санкцій, стягнення інфляційних втрат та 3 % річних; визнання договору недійсним);
• примусового вилучення майна в умовах воєнного стану;
• спорів із земельних правовідносин, пов’язаних з війною;
• застосування Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» (стосовно того, що норми цього Закону не мають зворотної дії у часі);
• застосування постанови КМУ від 3 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» (щодо застосування встановлених цією постановою заборон та обмежень у цивільному обороті відносно певних учасників);
• застосування постанови НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (про заборону здійснення банками валютних операцій, учасниками яких є суб’єкти з місцезнаходженням у рф або в рб);
• зупинення строку давності для стягнення контролюючим органом встановленого ст. 102 ПК України податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки;
• здійснення виконавчого провадження в умовах воєнного стану та ін.

Презентація Наталі Волковицької – за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_prakt_gosp_jurisd_viina_20_09_2024.pdf.

Адвокат, член правління Української арбітражної асоціації, член Королівського інституту арбітрів Олексій Маслов презентував Рекомендації щодо питань дотримання процесуальних стандартів у справах, в яких відповідачем виступає російська федерація, що були розроблені УАА спільно з Інститутом законодавчих ідей.

Він зазначив, що цей документ охоплює як питання українського процесуального закону, так і питання застосовних міжнародних стандартів з погляду міжнародних конвенцій, а також законодавства іноземних держав. Доповідач зауважив, що Рекомендації мають виключно консультативний характер, але можуть бути корисними для суддів, стати певним керівництвом, у якому узагальнено наявну практику і погляди незалежних експертів на проблемні питання.

Олексій Маслов сказав, що загальна мета Рекомендацій – це дотримання принципу верховенства права. Тому, що у справах, у яких відповідачем є рф, важливо продемонструвати, що Україна, на відміну від країни-агресора, – правова держава. Більш практична мета – забезпечити можливість визнання і виконання рішень у відповідних справах в іноземних державах, де переважно зосереджені активи рф. Один із важливих аспектів, який будуть вивчати судді іноземних держав, – питання про дотримання стандартів належного відправлення судочинства  українськими судами.

Голова Господарського суду Донецької області Олена Сковородіна розповіла про окремі аспекти застосування норм процесуального права у справах за участю суб’єктів, які перебувають під впливом бойових дій.

Як ніколи, війна говорить нам про те, що не буква закону, а дух закону має превалювати при ухваленні судових рішень, сказала вона. Причому дух закону мають застосовувати передусім судді першої та апеляційної інстанцій. Адже вони працюють із первісними документами, ситуаціями, подіями. 

Крім того, зазначила доповідачка, нагальним є питання про закриття інформації в судових рішеннях. Законом визначено тільки окремі випадки, коли закривається інформація щодо фізичних осіб, транспортних засобів тощо. Але можуть виникати спори, наприклад, щодо приміщень, у яких розташовані військові об’єкти. Інформація про такі обставини, викладена в судовому рішенні, що оприлюднене у відкритому доступі, може наражати військових на небезпеку, тож варто розглянути питання щодо врегулювання цієї ситуації. 

Друга панель конференції була присвячена обговоренню практики застосування публічно-правових норм у справах, пов’язаних з війною.

Суддя Великої Палати ВС Євгенія Усенко висвітлила правові висновки ВП ВС у справах за участю військовослужбовців.

Так, суддя звернула увагу на рішення ВП ВС у зразкових справах щодо виплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», а також щодо виплати такої винагороди військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій.

Євгенія Усенко також навела позицію Великої Палати ВС стосовно зміни умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та проаналізувала висновок щодо юрисдикційності спорів, пов’язаних із проходженням військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців.

Детальніше – у презентації Євгенії Усенко: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezenr_prav_vusn_VP_ychast_viiskov_20_09_2024.pdf.

Суддя ВС у Касаційному адміністративному суді Андрій Жук розповів про особливості правозастосування у справах щодо грошового забезпечення військовослужбовців та у справах щодо оскарження рішень ТЦК та СП під час дії правового режиму воєнного стану.

Він зауважив, що левова частка справ, які зараз розглядаються судами адміністративної юрисдикції, стосується питань проходження військової служби, мобілізації, виплати додаткової винагороди військовослужбовцям і питань звільнення з військової служби. Вирішуючи такі справи, суди намагаються дотримуватися певного балансу між правами кожного з військовослужбовців і тим суспільним інтересом, який існує в нашій державі в цей непростий період.

Суддя звернув увагу на постанову КАС ВС від 18 січня 2024 року у справі № 280/6033/22, в якій зроблено висновок про повноваження ТЦК щодо призову військовозобов’язаних в особливий період і обов’язки військовозобов’язаних.

Доповідач проаналізував постанову КАС ВС від 11 квітня 2024 року у справі № 520/7954/22, в якій зроблено кілька важливих правових висновків, зокрема:

• щодо обов’язку призовників, військовозобов’язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу, повідомляти орган, у якому вони перебувають на військовому обліку, про зміну їхнього сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади;
• що здобуття фахової вищої освіти не дорівнює звільненню здобувача від обов’язку проходження військової служби, а надає лише право на відстрочку від призову на військову службу;
• про повноваження командира військової частини та можливості призову на військову службу під час мобілізації тільки військовозобов’язаних (а щодо призовників такими повноваженнями наділені виключно ТЦК та СП).

Також Андрій Жук проаналізував практику ВС щодо грошового забезпечення військовослужбовців і виплати додаткових винагород, звільнення з військової служби тощо.

Із презентацією Андрія Жука можна ознайомитися за посиланням – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_Pravozast_grosh_zabezpec_viiskov_stan_20_09_2024.pdf.

Заступник голови Шостого апеляційного адміністративного суду Василь Ключкович доповів про судову практику у справах про оскарження рішень ТЦК та СП, притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і в справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони.

Зокрема, суддя навів статистичні дані про кількість розглянутих справ і матеріалів цієї категорії в Шостому апеляційному адміністративному суді.

Василь Ключкович звернув увагу на нову редакцію ст. 210-1 КУпАП, якою удосконалено відповідальність за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Суддя навів приклад справи, у якій громадянин оскаржував постанову про накладення штрафу. Особа почала здобувати фахову вищу освіту, але не повідомила про зміну облікових даних і не з’явилася до ТЦК та СП, тому була притягнута до відповідальності.

Суд першої інстанції відмовив особі в задоволенні позову, в якому оскаржувалася постанова про накладення штрафу, і суд апеляційної інстанції залишив рішення без змін. У своєму рішенні суд зауважив, що позивач не виконав обов’язок військовозобов’язаної особи і не оновив своїх військово-облікових даних у ТЦК та СП, а тому правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності.

В іншій справі суд скасував постанову ТЦК та СП через неявку особи за «бойовою повісткою». Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Переглядаючи цю справу, апеляційний суд вказав на те, що особа надала всі документи про те, що вона має відповідне віросповідання, і просила в силу своїх релігійних переконань  забезпечити їй проходження альтернативної військової служби, проте це було проігноровано. Суд скасував постанову і закрив провадження у справі.

Презентація Василя Ключковича – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezen_oskar_rish_TCK_20_09_2024.pdf.

Про розгляд кримінальних проваджень, пов’язаних з війною, говорили під час третьої дискусійної панелі судово-практичної конференції.

Розпочалася панель із доповіді судді Великої Палати Верховного Суду Миколи Мазура про роль ВП ВС в забезпеченні єдності судової практики щодо міжнародних злочинів.

Суддя звернув увагу на постанову ВП ВС, в якій розкрито елементи складів злочинів, передбачених статтями 437 та 438 КК України. 

Микола Мазур зазначив, що тлумачення змісту діянь, зазначених у ст. 437 КК України, на національному рівні має певний рівень автономії від тлумачення в міжнародному праві.

ВП ВС зробила висновок про лідерський характер цього злочину. Отже, діяння, визначені у ст. 437 КК України, здатні вчиняти особи, які в силу службових повноважень або фактичного суспільного становища спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних або воєнних дій.

Суддя також акцентував, що в цій справі ВП ВС зробила висновок, що вчинені в умовах збройного конфлікту дії, що охоплюються заборонами, встановленими нормами міжнародного гуманітарного права, і становлять їх серйозне порушення, кваліфікуються лише за ст. 438 КК України і додаткової правової оцінки за іншими статтями цього Кодексу не потребують.  

Микола Мазур додав, що ВП ВС звернула увагу на те, що попри відсутність у чинному КПК України процедури нового розгляду за зверненням особи, яка була засуджена за її відсутності, чинний кримінальний процесуальний закон містить спеціальне положення, яке дозволяє забезпечити перегляд такого вироку в суді апеляційної інстанції з питань як права, так і фактів, що за належної судової практики може забезпечити дотримання європейських стандартів права на справедливий суд.

Із презентацією Миколи Мазура можна ознайомитися за посиланням – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_rol_VP_20_09_2024.pdf.

Суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Наталія Марчук у своїй доповіді висвітлила актуальну практику ККС ВС у кримінальних провадженнях за статтями 438, 111 та 110 КК України.

Суддя, зокрема, звернула увагу на постанову у справі щодо уродженця АР Крим, який, перебуваючи на посаді військового комісара, здійснював примусовий призов цивільного населення України на окупованому півострові, та чиї дії були кваліфіковані за ст. 438 КК України.  Колегія суддів ККС ВС дійшла висновку, що цивільне населення з дня тимчасової окупації рф перебуває під захистом Женевської конвенції. Окупаційна держава не може примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її збройних чи допоміжних силах. При цьому забороняється будь-який тиск чи пропаганда, спрямовані на забезпечення добровільного вступу на військову службу.

У ході виступу Наталія Марчук також розповіла про постанову ККС ВС, якою залишено в силі вирок щодо колишньої судді, яким її було визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111 КК України. Засуджена не була звільнена з посади судді за законодавством України та здійснювала «правосуддя» на окупованій території України від імені рф. Спікерка наголосила, що особа може не підтримувати політичний режим країни, в якій проживає, працевлаштуватися там, але при цьому вона не отримує права шкодити суверенітетові та територіальній цілісності України чи надавати іноземній державі будь-яку допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.

Крім того, суддя навела позицію ККС ВС у кримінальному провадженні щодо посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Засуджена брала участь у трансляціях на радіостанції окупованих територій і під час розмов неодноразово публічно закликала невизначене коло слухачів до зміни меж території або державного кордону України.

Суд касаційної інстанції звернув увагу, що за обставин цього кримінального провадження значення має суть висловлювань, які полягали в спонуканні до діяльності, спрямованої, у тому числі, на зміну меж території та державного кордону України шляхом від’єднання територій західноукраїнських областей і передачі їх у володіння інших держав.

В іншій справі особа, будучи депутатом держдуми рф, була засуджена за процедурою «in absentia» за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Верховний Суд дійшов висновку, що під час досудового розслідування вжито заходів для повідомлення її про кримінальне провадження щодо неї, у зв’язку з чим судовий розгляд здійснювався в порядку спеціального судового провадження з дотриманням вимог ст. 323 КПК України.

Детальніше – у презентації Наталії Марчук: – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_sud_prakt_KKS_spravu_Viina_20_09_2024.pdf .

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Софія Данилів висвітлила особливості застосування окремих процесуальних норм у кримінальному судочинстві в умовах воєнного стану.

Доповідачка окреслила питання, які виникають у слідчих суддів із прифронтових територій при застосуванні норм кримінального процесуального права під час вирішення клопотань органів досудового розслідування.

Зокрема, через відсутність поштового зв’язку, світла та інших негативних факторів, викликаних близькістю лінії фронту, виникають складнощі із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження.

Суддя зазначила, що  в умовах воєнного стану органи досудового слідства мають право відповідно до ст. 615 КПК  України зафіксувати проведення допитів свідків за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, але цим правом практично не користуються.

Із презентацією Софії Данилів можна ознайомитися за посиланням – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_osobl_zastos_proc_norm_voen_stan_20_09_2024.pdf..

Верховний Суд