Верховний Суд відіграє ключову роль у формуванні єдиної та сталої судової практики, а скоординована робота судів усіх трьох інстанцій та їх ефективна взаємодія є вирішальною для забезпечення застосування однакових підходів до вирішення тих чи інших категорій спорів. Тому налагодження механізмів забезпечення єдності судової практики – актуальне питання для всієї судової системи.

Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час спеціальної доповіді на судово-практичній конференції «Забезпечення єдності судової практики у справах, пов’язаних з війною», організованої Верховним Судом спільно з Програмою підтримки ОБСЄ для України.

Станіслав Кравченко зауважив, що Верховний Суд систематично аналізує власну практику з тим, щоб уникнути випадків застосування касаційними судами різних підходів у подібних правовідносинах. Одним із дієвих механізмів подолання цієї проблеми є передача справи на розгляд об’єднаної палати касаційного суду, що дає змогу сформувати чітко структурований і ґрунтовний висновок щодо певного проблемного питання. 

На сьогодні, за словами Голови ВС, спостерігається суттєве зменшення кількості справ, що передаються на розгляд об’єднаних палат і Великої Палати Верховного Суду, що свідчить про формування усталеної практики вирішення значної кількості правових проблем, що виникали в ході судового розгляду спорів.

Станіслав Кравченко також зазначив, що за останній рік Верховний Суд сформулював понад 500 правових висновків у всіх юрисдикціях і дуже важливо, щоб суди всіх інстанцій стежили за практикою ВС й використовували сформовані правові позиції під час розгляду справ.

Водночас Голова ВС акцентував на проблематиці забезпечення єдності практики в рішеннях, що ухвалюють слідчі судді. Це питання є нагальним, зокрема, з огляду на необхідність забезпечення належного судового контролю на етапі розслідування кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, яких на сьогодні зареєстровано понад 140 тис.

Ще одна категорія проваджень, щодо якої фактично відсутній ефективний механізм забезпечення єдності судової практики, – це справи про адміністративні правопорушення, що розглядаються судами. З огляду на це існує необхідність аналізу й уніфікації практики саме на рівні апеляційних судів. Загалом же це питання має бути врегульоване на законодавчому рівні.

Секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич зазначив, що після початку широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну на розгляд ВП ВС все частіше надходять справи, що стосуються захисту прав осіб, які постраждали від збройної агресії, військовослужбовців та військових пенсіонерів.

Водночас доповідач зауважив, що справи щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок руйнування чи втрати майна через бойові дії, з’явилися у практиці національних судів ще від початку збройної агресії рф проти України у 2014 році.

У межах доповіді Віталій Уркевич висвітлив окремі правові висновки ВП ВС у відповідних категоріях справ.

Так, у справі № 265/6582/16-ц за позовом про відшкодування державою Україна майнової шкоди, завданої терористичним актом через пошкодження об’єкта комерційної нерухомості на підконтрольній Україні території в м. Маріуполі, ВП ВС вказала на те, що відсутність відповідного закону не породжує легітимного очікування на отримання від держави Україна відшкодування за пошкоджений у період проведення антитерористичної операції об’єкт нежитлової нерухомості. З такими висновками погодився і Європейський суд з прав людини у справі за заявою Романа Анатолійовича Футорняка проти України (№ 41678/20).

Велика Палата ВС сформулювала висновки й щодо юрисдикційної належності справ щодо оскарження військовослужбовцями рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових комісій (постанова від 8 червня 2022 року у справі № 362/643/21) і стосовно встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем (постанова від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

Крім того, у постанові від 9 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 ВП ВС визнала неправомірним обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Секретар ВП ВС також акцентував, що забезпеченню права особи на судовий захист в умовах виникнення загрози для її життя і здоров’я через ракетні, артилерійські, дронові атаки на населені пункти України військами держави-агресора сприяє правовий висновок, наведений ВП ВС в постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, про те, що належним способом звернення фізичної особи до суду є її звернення через офіційну електронну адресу суду з процесуальним документом, підписаним КЕП.

Підсумовуючи, Віталій Уркевич наголосив, що значення цих та інших правових висновків ВП ВС у справах, пов’язаних з війною, важко переоцінити, адже вони впливають на сотні й тисячі проваджень, що перебувають на розгляді національних судів. На переконання Секретаря Великої Палати ВС, дотримання таких позицій судами першої та апеляційної інстанцій забезпечуватиме прогнозованість і стабільність судової практики, зокрема в цій категорії справ.

Верховний Суд