На справи про визнання фізичної особи недієздатною не поширюється загальне правило про залишення заяви без розгляду в разі виникнення спору про право цивільне, оскільки визнання особи недієздатною не надає їй можливості брати участь у процесі, а її інтереси в суді буде представляти законний представник.

Наявність помічника в такої особи не свідчить про спір про право.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Дочка й онук чоловіка звернулися до суду з позовом про визнання його недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуна.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, залишив заяву без розгляду, оскільки встановлення опіки на користь заявників у цій справі за наявності в чоловіка офіційного помічника, який здійснює за ним постійний догляд, свідчить про наявність спору про право, який не може бути вирішено в порядку окремого провадження.

КЦС ВС задовольнив касаційну скаргу дочки чоловіка, скасував судові рішення й направив справу для розгляду до суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки.

Предметом судової діяльності в цій справі є визначення наявності підстав для встановлення такого правового стану фізичної особи, як недієздатність. За рішенням суду фізична особа визнається недієздатною повністю, а не стосовно до конкретного правочину, вчиненого нею.

У своїх рішеннях ВС вказував, що від вирішення питання щодо дієздатності громадянина залежить можливість його участі у вирішенні інших цивільних справ. Тому заяви про визнання громадянина недієздатним підлягають розгляду окремо від інших вимог у порядку, передбаченому статтями ЦПК України. Одночасно зі спором про право цивільне питання про недієздатність громадянина суд може вирішувати лише в тому разі, коли спір виник після смерті цього громадянина.

За загальним правилом у разі виникнення спору про право цивільне під час розгляду справи окремого провадження суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Зазначене положення не поширюється на справи про визнання фізичної особи недієздатною. Це пояснюється тим, що визнання особи недієздатною не надає їй можливості брати участь у процесі, а її інтереси в суді буде представляти законний представник. Тому при вирішенні спору про право цивільне, коли одна зі сторін є психічно хворою особою, повинно відбутися визнання цієї особи недієздатною. Наявність помічника в особи, яку просять визнати недієздатною, не свідчить про спір про право.

За таких обставин висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про залишення заяви без розгляду є неправильним.

Постанова Верховного Суду від 21 серпня 2024 року у справі № 201/1531/23 (провадження № 61-6862св24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/121222017.

Верховний Суд