Хто, за яких обставин та в який спосіб може оскаржити арешт майна, чи може один із подружжя подати позов про зняття арешту зі спільного автомобіля, арештованого через борги іншого, про переважне право іпотекодержателя на іпотечне майно і те, в якому обсязі можна накладати арешт на кошти й майно боржника тощо, розповіла  суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак на онлайн-заході «Арешт та обтяження майна в судовій та нотаріальній практиці».

У своїй доповіді вона порушила питання:

• щодо звернення до суду особи, яка є одноосібним власником або співвласником майна, з позовом про визнання права власності на таке майно та зняття з нього арешту;
• стосовно реалізації майна боржника, на яке накладено арешт у порядку забезпечення позову;
• про скасування державної реєстрації права власності.

Ольга Ступак зауважила, що на практиці постає питання, коли до суду треба звертатися з позовом про зняття арешту, а коли – зі скаргою на дії державного чи приватного виконавця. Це питання розглянуто в постанові КЦС ВС від 29 червня 2023 року у справі № 208/9810/21. Висновок ВС зводиться до того, що коли питання про скасування арешту, накладеного в рамках виконавчого провадження, порушує сторона провадження, то застосовуються положення розд. VII ЦПК України, який передбачає звернення до суду зі скаргою на дії виконавця. Якщо ж особа, яка не погоджується з накладеним арештом, не є стороною виконавчого провадження, але такими діями порушується її право власності, вона звертається до суду з позовом, в якому передусім ставить питання про підтвердження її права власності на арештоване майно, а потім – про зняття арешту.

Така правова позиція міститься і в постанові КЦС ВС від 18 травня 2022 року у справі № 642/4263/21.

Багато справ стосується ситуацій, коли боржником у виконавчому провадженні є один із подружжя й арешт накладається на все його майно. За загальним правилом СК України майно подружжя є спільним сумісним, й інший із подружжя оскаржує арешт майна як його співвласник. Іноді це штучні спори, ініційовані для того, щоб унеможливити виконання судового рішення. При цьому арешт накладається на неподільні речі, як-от автомобіль тощо.

У постанові від 7 листопада 2022 року у справі № 725/7187/19 Об’єднана палата КЦС ВС зробила висновок, що не можна зняти арешт на частку неподільної речі, так само, як і один зі співвласників не може просити суд зняти арешт з усього такого об’єкта. Натомість у таких випадках, якщо за рахунок звернення стягнення на неподільний об’єкт виконується судове рішення, інший його співвласник може просити суд стягнути компенсацію з боржника у виконавчому провадженні.

Такий висновок ОП КЦС також міститься в постанові КЦС ВС від 5 жовтня 2023 року у справі № 445/1142/19.

У постанові КЦС ВС від 19 листопада 2019 року у справі № 137/2080/18 зроблено висновок щодо права банку як іпотекодержателя на звернення до суду з вимогою про зняття арешту з предмета іпотеки, який має декілька різних обтяжень. ВС погодився з висновками апеляційного суду про наявність правових підстав для зняття арешту з нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, оскільки іпотекодержатель має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. При цьому відсутність реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання на момент пред’явлення відповідної вимоги банком не є підставою для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна. 

У постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 522/21977/21 КЦС ВС вказав, що накладення арешту шляхом заборони здійснювати розпорядження на нежитлове приміщення не є видом забезпечення позову, яке належним чином забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення у справі про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації прав, визнання права власності на нежитлове приміщення.

Ольга Ступак проаналізувала й постанову ОП Касаційного господарського суду у складі ВС від 3 березня 2023 року у справі № 905/448/22, в якій зроблено висновок, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те й на інше – у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог, що суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Також ОП КГС ВС вказала на доцільність накладення арешту на майно відповідача саме в межах суми, яка була б достатньою для стягнення у випадку недостатності арештованих коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих коштів.

У постанові ВС від 5 грудня 2022 року у справі № 757/22558/20 ОП КЦС дійшла висновку, що зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно.

Доповідачка звернула увагу на постанову ВП ВС від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 щодо накладення арешту як засобу забезпечення позову при оспоренні договору. Суд вказав, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Тобто можливість забезпечення судом позову не пов’язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.

Крім того, Ольга Ступак навела постанову ВП ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18. ВП ВС дійшла висновку про те, що для ефективного захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов’язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов (ст. 391 ЦК України), з яким власник може звернутися, зокрема, шляхом пред’явлення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки зазначеної особи. Судове рішення про задоволення такого позову є підставою для державної реєстрації відомостей про припинення незаконно зареєстрованого за відповідачем права іпотеки.

Суддя проаналізувала і практику щодо належного способу захисту прав іпотекодержателя в разі зняття обтяження, збереження обтяження при переході права власності на предмет іпотеки та ін.

Онлайн-захід «Арешт та обтяження майна в судовій та нотаріальній практиці»  організовано ГО «Цивілістична платформа».

Презентація Ольги Ступак – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/prez_stupak_16_05_2024.pdf.

Верховний Суд