Вища рада правосуддя – єдиний державний орган відповідальний за призначення членів ВККС та проведення конкурсу.

10 грудня 2019 року Вища рада правосуддя затвердила Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (надалі – Положення), яким визначено порядок та умови проведення такого конкурсу.

Вказане Положення викликало критику з боку  окремих громадських організацій  з посиланням на те, що деякі його норми істотно суперечать Закону України «Про судоустрій і статус суддів», спрямовані на нівелювання ролі міжнародних експертів у складі конкурсної комісії.

Вища рада правосуддя вважає за доцільне роз’яснити підстави та мотиви унормування порядку та умов проведення конкурсу.

Нагадаємо,  що Положення прийняте на виконання вимог Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

Цим Законом визначено, що конкурс на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проводить Вища рада правосуддя, яка має повноваження призначати та звільняти з посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ст.ст. 95, 95-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 20-1 ч.1 ст.3 Закону «Про Вищу раду правосуддя»).

Таким чином,  Вища рада правосуддя  є суб’єктом  призначення члена  Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а отже є відповідальною за формування  високопрофесійного складу органу суддівського врядування, який  на постійній основі діє у системі правосуддя України.

Пропонуємо до уваги суддів, правової спільноти, громадськості, експертного середовища відповіді на  запитання, які виникли у зв’язку з затвердженням Положення.

Чому у майбутньому складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має бути більшість суддів.

Враховуючи, що  Вища кваліфікаційна комісія суддів України за своїм правовим статусом є органом суддівського врядування, відповідальним за кадрове забезпечення суддівського корпусу та за вирішення питань, пов’язаних із кар’єрою суддів,  порядок формування цього органу, його якісний склад мають відповідати положенням Конституції України, що гарантують незалежність судової влади, та міжнародним стандартам у цій сфері.

Нагадаємо, що 26 вересня 1995 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи (Висновок ПА РЄ N 190 (1995). Набувши членства в Раді Європи, Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері реформування чинного законодавства на основі норм та стандартів Ради Європи.

Європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського курсу України визначено у преамбулі Конституції України.

Положеннями міжнародних правових актів (а саме:  пунктом 1.3 Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року; пунктом 45 Висновку № 1 (2001) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів; пунктами 14-18 Висновку № 10 (2007) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо судової ради на службі суспільства від 21-23 листопада 2007 року; пунктами 37, 108, 120 Спільного висновку Європейської комісії "За демократію через право" та Директорату з технічного співробітництва Генерального Директорату з прав людини та правових питань Ради Європи щодо Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 18 жовтня 2010 року; пунктом 6.4 Резолюції 1862 (2012) Парламентської Асамблеї Ради Європи "Функціонування демократичних інституцій в Україні" від 26 січня 2012 року; пунктами 60, 62, 68 Звіту про ситуацію стосовно судової влади та суддів в державах-членах Ради Європи (оновлена версія № 2 (2015), прийнята в рамках 16-го пленарного засідання Комітету Міністрів Ради Європи від 14 - 16 жовтня 2015 року)) передбачено вимоги до органу, відповідального за добір та призначення суддів, вирішення питань суддівської кар'єри тощо.

Отже, європейськими стандартами установлено, що склад та порядок формування такого органу має враховувати дві складові:

1) більшість членів такого органу повинні бути суддями;

2) судді - члени цього органу мають бути обрані іншими суддями.

Відповідно принцип незалежності судді, гарантований частиною першою статті 126 Конституції України, слід розуміти таким чином, що добір та призначення суддів, вирішення питань суддівської кар'єри тощо має здійснюватися органом, який відповідає зазначеним вище вимогам, тобто: більшість членів такого органу повинні бути суддями; 2) судді - члени цього органу мають бути обрані іншими суддями.

Як зазначила Венеційська комісія у своєму Висновку щодо змін до законодавчих актів, які регулюють статус Верховного Суду та органів суддівського врядування, прийнятому на її 121-му пленарному засіданні (Венеція, 6-7 грудня 2019 р.) усі органи, які наділені відповідними повноваженнями суддівського врядування, повинні бути створені та функціонувати відповідно до чинних міжнародних стандартів для судових рад. 

Вища рада правосуддя є колегіальним незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування,  склад якої становить більшість суддів.  Завданням Вищої ради правосуддя, серед іншого, є   забезпечення незалежності судової влади, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України.

Таким чином,   у зв’язку з реалізацією визначених законом повноважень, Вищою радою правосуддя  установлено принцип формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до Конституції України та європейських стандартів. Такі вимоги Положення у першу чергу диктуються принципом незалежності судді, гарантованим частиною першою статті 126 Конституції України.

При цьому такий принцип формування складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України  жодним чином не суперечить Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,  відтак  має на меті  сприяти забезпеченню незалежності суддів, зокрема, у контексті її принципової автономності в системі розподілу влади та недопустимості впливу законодавчої та виконавчої гілок на судову владу в процесі формування суддівського корпусу.

Щодо статусу конкурсної комісії (надалі – Комісії), як  допоміжного органу  ВРП, повноважень Комісії у процедурі  конкурсу та статусу міжнародних експертів.

Відповідно до частини 2 статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,  конкурс на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України проводить Вища рада правосуддя.

Призначення Комісії спрямоване на організаційне забезпечення добору кандидатів на посаду членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що віднесено до компетенції Вищої ради правосуддя (частина 11 статті 131 Конституції України).

Конституційна прерогатива Вищої ради правосуддя в цій сфері обумовлена здійсненням виключної компетенції у доборі кандидатур на посади суддів.

Аналіз положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дає підстави стверджувати, що Комісія є саме допоміжним суб'єктом, що утворюється Вищою радою правосуддя із числа визначених цим Законом осіб у межах пропозицій суб’єктів формування такої комісії для проведення конкурсу.

Допоміжна функція Комісії  полягає  у  сприянні Вищій раді правосуддя у належному проведенні конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Слід зазначити, що саме таким допоміжним статусом та функцією наділялась  Громадська рада міжнародних експертів відповідно до  Закону України  «Про Вищий антикорупційний суд»  (частина 1 статті 9 цього Закону).

Отже,  не заперечуючи значення конкурсної комісії у процедурі добору  кандидата, саме Вища рада правосуддя відповідно до  Конституцій України, Законів «Про Вищу раду правосуддя»,  «Про судоустрій і статус суддів» має дискреційні повноваження на призначення чи відмову у призначенні кандидата на посаду члена ВККС.

А тому  закиди про те, що  ВРП  закріпила за собою  повноваження  які не передбачені законом,  зокрема:  право відмовити у призначенні кандидата, рекомендованого конкурсною комісією (п. 5.10 Положення), а також повноваження у вирішенні питання призначення, -  не ґрунтуються на вимогах Конституції України та закону.

Законом передбачено, що Вищою радою правосуддя для проведення конкурсу утворюється конкурсна комісія та затверджується її персональний склад з числа:  трьох осіб, обраних Радою суддів України з числа її членів та трьох осіб з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України, до складу Громадської ради міжнародних експертів, утвореної відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Отже, саме на Вищу раду правосуддя покладено повноваження прийняти рішення про затвердження складу конкурсної комісії.  У свою чергу рішення Вища рада правосуддя ухвалює на пленарному засіданні Вищої ради правосуддя.

Призначення міжнародних експертів на підставі пропозицій міжнародних організацій до складу конкурсної комісії аналогічний принципу добору міжнародних експертів до складу Громадської ради міжнародних експертів, яка була створена для сприяння ВККС у підготовці рішень з питань призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду та мала статус її допоміжного органу.

У свою чергу вимоги до міжнародних експертів визначені частинами третьою, четвертою  статті 9 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Такі ж вимоги до міжнародних експертів передбачені п.3.5. Положення. 

Оскільки законодавець визначив повноваження членів Комісії на збирання, перевірку та аналізування інформації щодо кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, доступу до персональних даних, інформації з обмеженим доступом кандидатів, проведення співбесід, відбору кандидатів,  тощо цілком виправданим і пропорційним є визначення у Положенні вимог щодо подання кандидатом до конкурсної комісії  переліку документів, які ідентифікують такого кандидата, підтверджують відсутність обмежень щодо його призначення до складу конкурсної комісії, документів що підтверджують освіту, досвід роботи тощо. Перелік таких  документів кореспондується з переліком документів, які мають подати особи, які виявили намір бути призначеними членом ВККС України.

Підсумовуючи  викладене, Вища рада правосуддя зазначає, що конкурсна комісія відповідно до Закону та затвердженого Вищою радою правосуддя  має усі необхідні повноваження задля автономної діяльності.

Водночас Вища рада правосуддя є самостійним повноважним органом спеціальної компетенції в системі судового ладу,  відповідно наділена владними функціями та юрисдикційними правами задля вирішення питань життєдіяльності судової влади, забезпечення гарантій незалежності суддів, доступу громадян до правосуддя та реалізації права кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Прес-центр судової влади України