Провадження щодо оскарження запобіжного заходу повинне бути змагальним і гарантувати рівність сторін. Таке провадження має враховувати право затриманого та його адвоката бути повідомленими протягом розумного часу про розклад слухань.

На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі «Венет проти Бельгії» (заява № 27703/16), передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Обвинуваченому у незаконному зберіганні наркотиків Ліонелу Венету був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Оскарження рішення успіху не мало. Зокрема, Венет оскаржував рішення з питань права до касаційного суду. Засідання у справі відбулося за відсутності підозрюваного та його адвоката через те, що вони були повідомлені занадто пізно: Венет – напередодні увечері, а адвокат вже після засідання.

Посилаючись, зокрема, на статтю 5§1 та 4 (право на прийняття рішення про законність тримання під вартою без зволікань) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Венет звернувся до ЄСПЛ. Він скаржився на те, що не мав можливості відвідати судовий розгляд касаційним судом його апеляції або відповісти на подання прокурора.

Євросуд наголосив на тому, що провадження щодо оскарження запобіжного заходу або його продовження повинне бути змагальним і гарантувати рівність сторін.

Право на змагальне провадження означало, в принципі, що сторони мали право бути проінформованими та обговорювати будь-який документ або інформацію, подані до суду, навіть якщо інформація подана незалежним службовцем судового відомства, в цій справі – прокурором касаційного суду (в Бельгії прокурор касаційного суду, як правило, не є стороною провадження. Його головне завдання – надання допомоги касаційному суду та гарантування узгодженості прецедентного права). А в цій справі через відсутність на слуханнях касаційного суду підозрюваний не був поінформований про усні заяви прокурора.

Законодавство Бельгії передбачало, що затриманий та його адвокат мають право брати участь у слуханні касаційного суду. Проте закон не передбачав жодного крайнього строку, до якого сторони повинні були бути повідомлені про слухання у справах, які терміново розглядаються касаційним судом. Водночас, повістка зазначала, що Венет мав повідомити принаймні за 48 годин до слухання, чи мав він намір бути на ньому присутнім. Тож в будь-якому випадку Венет не мав змоги повідомити про свій намір в установлений строк.

Таким чином, ЄСПЛ вважав, що пан Венет та його адвокат не були поінформовані протягом розумного строку про розклад слухань в суді. Таким чином, вони не мали можливості почути або відповісти на усні заяви прокурора. Відповідно, мало місце порушення Конвенції.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Венет проти Бельгії» (заява № 27703/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Джерело