Видання: Судово-юридична Газета
Номер видання:12 червня 2019 року

Автор: Вячеслав Хрипун

Вже кілька років Печерський районний суд Києва працює в умовах надзвичайного навантаження та постійного стресу. Не вистачає суддів, внаслідок чого виникають постійні проблеми зі строками розгляду справ, відстає від потреб часу матеріально-технічне забезпечення суду. Зазвичай, буденна робота Печерського суду не часто потрапляє до уваги ЗМІ, а якщо і потрапляє, то висвітлюється переважно у негативному контексті. Тому, як саме працює суд, та чому в його роботі виникають проблеми, відомо лише небагатьом правникам, які стикалися з роботою суду. Як працює найбільше завантажений суд країни та чому він вимушений шукати екстраординарні шляхи виходу з наявних проблем, «Судово-юридичній газеті» розповіла суддя-спікер Печерського районного суду м. Києва Марія-Маргарита Пилаєва.

75 тисяч справ на рік

Доводилося часто чути скарги на тривалий розгляд справ у Печерському суді, іноді розгляд навіть не надто складних справ затягується ледь не на роки.

Слід розуміти одну просту річ. Останні чотири роки Печерський районний суд міста Києва працює в умовах надзвичайного, найбільшого в країні навантаження на його суддів. До речі, такий рівень навантаження є безпрецедентним в історії судової системи України. Це обумовлено як особливостями юрисдикції суду, на території якого знаходяться центральні органи влади і центральні структури правоохоронних органів, так і недостатнім кадровим і матеріально-технічним забезпеченням суду.

Фактично, під юрисдикцією Печерського районного суду Києва знаходяться більше десяти органів досудового розслідування, які здебільшого проводять слідство у складних і специфічних справах, які мають підвищений суспільний інтерес. Це 10 органів досудового розслідування, серед яких Генеральна прокуратура України, ГУСБ України у м. Києві та Київській області, ГСУ Національної поліції України, прокуратура Автономної Республіки Крим, Військова прокуратура Центрального регіону, прокуратура м. Києва, прокуратура Київської області та ін. Найбільший масив справ, які розглядає Печерський суд, — це матеріали органів досудового розслідування та скарги й клопотання інших учасників кримінального проводження.

Такі клопотання мають скорочені строки розгляду, від невідкладних (розглядаються в день їх надходження) до строком розгляду не більше п’яти днів. Враховуючи величезне навантаження, організація роботи суду в таких умовах є дуже непростою справою. Слід враховувати, що судді Печерського суду повинні розглядати ще й інші справи: кримінальні, цивільні, адміністративні і справи про адміністративні правопорушення, але час для їх розгляду доводиться буквально «виривати».

Скільки суддів зараз розглядають справи в Печерському суді?

Згідно зі штатним розписом в суді повинні працювати 36 суддів. Офіційно вакантними зараз є 8 посад. Фактично зараз справи розглядають лише 18 суддів. У інших суддів або скінчився п’ятирічний термін призначення на посаду судді, або вони відсторонені від здійснення правосуддя рішеннями Вищої ради правосуддя. Втім, ми раді вже тому, що в нас є хоча б 18 суддів з повноваженнями. Нещодавно в Печерському суді справи взагалі розглядали лише 13-14 суддів.

Скільки справ зазвичай перебуває на розгляді суддів суду?

В 2018 році судове навантаження на суддів Печерського суду, що мали повноваження на здійснення правосуддя, склало понад 75 тисяч справ і матеріалів різних категорій. Станом на кінець травня 2019-го у провадженні суду знаходяться близько 42 тисяч справ. Це все без врахування різної кореспонденції у справах, звернень чи запитів, що надходять до суду. Звісно, що всі можливі науково обґрунтовані показники навантаження на суддів давно не дотримуються. Якщо брати розроблені показники навантаження, а за розрахунками це мінімум 1 година на розгляд однієї справи, то для вчасного розгляду приблизно 80 тис. справ на рік в Печерському суді повинні працювати не менше 140 суддів, а не 18, як зараз. 

Мабуть, закордонним колегам таке навантаження навіть не снилось

Ми зустрічались з нашими закордонним колегами з країн ЄС та обговорювали проблеми з навантаженням. У них все організовано зовсім інакше. Наприклад, на навантаження судді впливає навіть стан його поточного здоров’я. В цілому, у провідних країнах ЄС, у судах відповідного з Печерським судом рівня, навантаження приблизно в десять разів менше. Якщо суддя Печерського суду за рік отримує близько 6 тисяч справ різних категорій, то в Німеччині суддя аналогічного рівня отримує до 500 справ. До речі, навіть такий показник німецькі судді вважають великим навантаженням.

Організація роботи суду в надзвичайних умовах

Робота в такій ситуації потребує особливої уваги до організації діяльності суду, наприклад, щодо розгляду клопотань органів досудового розслідування?

Питання організації роботи суду, в тому числі слідчих суддів, регулюється рішеннями зборів суддів. Так, ще кілька років тому було визначено, що всі судді Печерського суду, які мають повноваження, одночасно є і слідчими суддями. Тобто зараз усі 18 діючих суддів Печерського суду одночасно є слідчими суддями.

Як у суді організований порядок прийому та розгляду клопотань органів досудового розслідування?

Існуючий порядок розгляду клопотань органів досудового розслідування діє в суді вже багато років. Як відомо, від моменту, коли відповідне клопотання надійшло до суду, до його розподілу і передачі слідчому судді проходить певний час. За день до Печерського суду надходить близько 200 клопотань органів досудового розслідування. Тому на зборах суддів було вирішено, що прийом клопотань органів досудового розслідування в суді проводиться в конкретні години — з 9:00 до 13:00, а в п’ятницю — з 8:00 до 12:00.

Такий час визначено не для того, щоб обмежити подання та розгляд клопотань, а щоб організувати роботу канцелярії суду для їх розподілу та забезпечити їх розгляд суддями. Нерідко розподіл і передача суддям останніх клопотань органів досудового розслідування проводиться фактично в обідню перерву, тобто після 13:00. Така модель роботи суду дозволяє розглядати клопотання здебільшого день у день, як того і вимагає закон. Якщо сотні клопотань чи скарг будуть надходити увесь час роботи суду, тобто з 9:00 до 18:00, то судді в існуючих умовах гарантовано не зможуть розглянути всі клопотання, що надійшли, бо вони будуть надходити до них пачками кожну годину.

Чи є якісь обмеження щодо прийому клопотань? Наприклад, в понеділок суд приймає клопотання щодо обшуків, а у п’ятницю щодо арешту майна?

Жодних обмежень стосовно категорій та видів клопотань немає. Суд приймає фактично всі клопотання, з якими звертаються правоохоронні органи. Найбільше до суду надходять клопотання щодо надання дозволу на обшуки та тимчасовий доступ до речей та документів. Буває, що один представник правоохоронних органів має намір подати до суду 40 і більше клопотань про надання тих чи інших дозволів за один раз. Проте система авторозподілу не має обмежень по кількості клопотань на слідчого суддю в день. У такий ситуації, на думку суду, слідчий повинен задля швидкого та ефективного розгляду клопотань самостійно визначити, які з цих 40 клопотань є найбільш пріоритетними для цілей конкретного кримінального провадження і мають бути вирішені якнайшвидше. Інші клопотання, які не настільки термінові для слідчого, суд приймає для розгляду наступного дня. В іншому випадку, система автоматичного розподілу справ розподілить таку значну кількість клопотань в рамках одного кримінального провадження одному судді, і ці клопотання фізично не можуть бути вирішені у невідкладні строки.

Представники правоохоронних органів також завертали увагу на те, що клопотання органів досудового розслідування якось по-особливому приймаються в суді.

Одразу хочу зазначити, що до формування всіх цих черг та списків на подання клопотань Печерський суд стосунку не має. Хто, коли та в якому порядку буде подавати клопотання визначають самі представники правоохоронних органів. Якщо казати про роботу суду, то справа в тому, що, враховуючи загальний обсяг клопотань, скарг, справ різних категорій та різної кореспонденції, що надходить до суду, неможливо повністю забезпечити їх обробку та розподіл зусиллями лише працівників загальної канцелярії, як це відбувається зазвичай. До речі, поточний обсяг кореспонденції суду на травень 2019 року становить близько 70 тисяч документів. Тому, для прийому клопотань органів досудового розслідування керівником апарату суду додатково були визначені відповідальні працівники апарату суду, які приймають такі клопотання в межах своїх функціональних обов’язків.

В умовах такого судового навантаження, це звичайна практика організації роботи апарату суду. Звичайно, враховуючи критерій завантаженості  працівників апарату суду та наявність необхідного професійного досвіду. Наприклад, помічник одного з суддів нашого суду суміщає функції прес-секретаря суду. Так склалось, що робочі місця осіб, які здійснюють прийом клопотань, знаходяться у приймальні голови Печерського суду, однак це має своє обґрунтоване пояснення.

Звичайно, що ці особи могли б вести прийом клопотань і в приміщенні загальної канцелярії, щоб дана обставина не мала перекрученого тлумачення. Однак, приміщення загальної канцелярії  не може забезпечити можливість належного прийому документів одночасно від такої кількості представників правоохоронних органів і інших учасників судових справ. Процедура прийому документів та реєстрації також вимагає певного часу. Прийом клопотань в загальній канцелярії суду вочевидь призведе до хаосу або в чергу слідчих стануть записуватись ще й учасники судових справ.

Як на практиці організований процес прийому клопотань органів досудового розслідування в суді?

Представники правоохоронних органів подають клопотання нашим працівникам в приймальні голови, та самостійно визначають, які клопотання слід подати сьогодні, а які можуть зачекати до завтра чи післязавтра. Крім того, працівниками суду проводиться перевірка клопотань на відповідність формальним вимогам КПК, тобто чи є там всі підписи, погодження, печатки, додатки, тощо. Всі клопотання після їх подання невідкладно реєструються та передаються в кримінальну канцелярію, після чого відбувається авторозподіл, передача і розгляд клопотань слідчим суддею.

Ще не було жодного випадку, коли суд відмовив в прийнятті невідкладного клопотання і процесуальне питання залишилось невирішеним у конкретному кримінальному провадженні попри вимоги закону. Суд приймає в день до 200, а іноді і більше клопотань, - це є безпрецедентною кількістю для суду першої інстанції. Такий порядок, як я вже казала, встановлений в суді не випадково і не у власних цілях когось з суддів. Єдиною метою такої організації роботи є забезпечення своєчасного розгляду невідкладних клопотань та недопущення порушення основоположних прав та свобод учасників кримінального провадження, особливо осіб, які тримаються під вартою. Одна лише загальна канцелярія з такими клопотаннями не впорається. Зміни в КПК, особливо так звані, «поправки Лозового», не залишають суду іншого виходу. Інакше суд просто вимушений буде зупинити роботу. До речі, про те, що в суді буде встановлено відповідний порядок прийому клопотань органів досудового розслідування, правоохоронні органи були повідомлені завчасно, з рекомендацією визначати пріоритетність при подачі клопотань та  їх дійсну обґрунтованість. 

Мабуть, не завжди клопотання правоохоронних органів ще й відповідають вимогам КПК?

Таке час від часу трапляється. Буває таке, що клопотання навіть не прошиті та не пронумеровані, містять описки, не містять обов’язкових підписів, додатків тощо. При розгляді клопотань органів досудового розслідування у суду немає можливості, як в цивільному чи адміністративному процесі, залишити справу без руху для усунення недоліків. В таких випадках ще на стадії прийому звертається увага слідчого на формальні недоліки клопотання та недотримання загальних процесуальних вимог. Іноді слідчі усувають недоліки на місці, а у разі неможливості – доопрацьовують і звертаються наступного разу. Час слідчого судді має бути витрачений для невідкладного розгляду клопотання по суті та одержання сторонами кримінального провадження швидкого процесуального результату, а не на виявлення формальних недоліків клопотань.

Чи можна назвати визначений Печерським судом порядок розгляду клопотань таким, що ефективно забезпечує їх розгляд?

На наш погляд, організація розгляду клопотань органів досудового розслідування у тих умовах, що існують зараз, попри певну критику, все ж себе виправдує. Згідно з даними суду, майже 97% всіх невідкладних клопотань органів досудового розслідування, розглядається своєчасно, тобто невідкладно або у п’ятиденний строк визначений КПК. Звісно, що в існуючих умовах всі 100% клопотань та скарг у визначений законом термін розглянути виходить не завжди, однак судді Печерського суду роблять для цього все можливе.

Наскільки можна зрозуміти, після 18:00 у суддів Печерського суду не завжди закінчується робочий день

Звичайно. Робота після 18:00 є цілком звичним явищем для Печерського суду. Нерідко розгляд клопотань відбувається до ночі чи навіть у вихідні дні. Нікуди не подінешся, треба заслуховувати і представників правоохоронних органів, і підозрюваних, і адвокатів, і свідків, паралельно розглядаючи ще й відводи суддям. Виходячи із «духу» Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя – це поняття цілодобове, оскільки є категорії справ, для яких законом чітко визначена кількість годин для їх вирішення та розгляду, незалежно від часу доби. Крім того, в умовах такого навантаження, очевидним є те, що як судді, так і працівники апарату суду працюють і після закінчення робочого часу, і у вихідні та неробочі дні, і, навіть, у дні відпустки. В цьому можна переконатись відвідавши приміщення суду і побачивши працівників суду і світло у вікнах – майже 8 днів на тиждень і 24 години на добу.  Інакше, не дивлячись на всі зауваження до нас, робота суду забезпечена не була б. Звичайно, це  має свої негативи: мінливість кадрів в апараті суду, професійне вигорання. На сьогодні соціальне забезпечення суддів і працівників судів залишається відкритим питанням.

Можливо слід звернутися до органів судової влади, таких як ВРП чи ВККС щодо вирішення проблеми з нестачею суддів?

Печерський суд робив такі звернення, і неодноразово. Наприклад, щодо пришвидшення кваліфікаційного оцінювання суддів нашого суду, щоб судді змогли швидше отримати повноваження. Однак досі ми отримуємо переважно моральну підтримку, бо у ВРП та ВККС є свої певні проблеми та нюанси роботи у зв’язку з судовою реформою. Тимчасового командирування суддів в Печерський суд також чомусь не відбувається.

Пілотний суд для ЄСІТС

Як відомо, з 1 січня 2019 року стала обов’язковою стала звуко- та відеофіксація судових засідань у кримінальних провадженнях та під час розгляду слідчими суддями клопотань. Як це вплинуло на роботу суду?

Запровадження обов’язкової відеофіксацїї судових засідань у кримінальних провадженнях та під час розгляду слідчими суддями клопотань за допомогою комплексів «Акорд», також суттєво вплинуло на строки розгляду клопотань. Зараз можливість для такої відеофіксації в суді існує, однак є проблема з кількістю залів. Це призвело до того, що судді фактично створюють черги для розгляду клопотань органів досудового розслідування під відеофіксацію. Вочевидь, в такий ситуації чекають і представники правоохоронних органів, які беруть участь у розгляді і вимушені підлаштовувати під сучасні реалії свій робочий розпорядок. На сьогодні у суді є 7 залів обладнаних комплексами відеофіксації «Акорд». Цього не достатньо. Але готуються ще 7 залів, які допоможуть вирішити питання з чергами до залів.

Чи є у суддів Печерського суду зауваження щодо роботи комплексів «Акорд»?

Певні зауваження до роботи «Акордів», є. Це, зокрема, проблеми з оновленням програмного забезпечення. Після таких оновлень чомусь не завжди коректно здійснюється відеозапис, що потім має негативні процесуальні наслідки для судового рішення у справі.

Як відомо, Печерський суд є пілотним для запровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Які йде запровадження електронного суду?

З січня 2019 року Печерський суд підключений до модуля «електронний суд». Він у нас дійсно працює, тобто будь яка особа може подати документи в суд в електронному вигляді через свій електронний кабінет. Втім, таких справ до суду надходить не так багато. Це цивільні справи та скарги в рамках кримінальних проваджень. Розгляд таких справ нерідко ускладнюється тим, що громадяни не можуть подати коректно документи до суду, наприклад вони неправильно заповнюють відповідні формуляри. Якщо шаблон заповнений некоректно, це вже є підставою у відмові для його реєстрації в електронній системі. Також, слід зазначити, що процесуальне законодавство ще не повністю приведено до вимог ЄСІТС. Наприклад, не зважаючи на наявність електронної справи, процесуальні кодекси передбачають окрім електронного оригіналу, ще й письмовий оригінал судового рішення. Крім того, судді технічно не забезпечені для розгляду електронних справ у судових засіданнях. Забезпечення технікою суддів є тільки в перспективі. Втім, зауважу, якщо в Печерський суд надійде електрона справа, запевняю, що вона буде розглянута. 

Всю зиму українські суди сканували тисячі справ, щоб привести їх у електронний вигляд та підготувати для розгляду саме у форматі ЄСІТС. Як це завдання вирішив Печерський суд?

Ми займалися тим самим. Однак повністю всі справи ще не відскановані через їх величезну кількість. Пріоритет в суді надано справам, що не були розглянуті, та справам, які вже розглянуті та готуються до передачі в апеляційний суд.