Реалізація свободи вираження поглядів, оскільки вона пов’язана з обов’язками і відповідальністю, може підлягати обмеженням або санкціям, зокрема для захисту репутації чи прав інших осіб.

Це ще раз довів Європейський суд з прав людини у справі «Весселінов проти Болгарії» (заява № 3157/16), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Громадянин Австрії Захарі Весселінов після візиту до малої батьківщини (м. Софія) виявив, що його племінник значно змінив будинок, яким володіли його батьки.

Свої обурення та сумніви щодо законності будівельних робіт він виклав у листі до місцевих органів влади, який «підкріпив» повідомленням про те, що родич володів «незаконним документом … отриманим на підставі підробленого нотаріального документа».

У відповідь племінник відкрив приватне переслідування в кримінальному порядку за наклеп, а також подав позов про відшкодування збитків. Згодом кримінальне провадження було припинене за давністю. Водночас, суди констатували, що твердження Весселінова про незаконні або підроблені нотаріальні документи були неправдивими, а також те, що його племінник був справжнім власником частини майна. Зрештою громадянину Австрії було наказано виплатити еквівалент 2557 євро як відшкодування моральної шкоди.

Посилаючись на статтю 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Весселінов звернувся до Європейського суду з прав людини та поскаржився на рішення національних судів, в яких він був визнаний відповідальним за наклеп.

Втім, у Страсбурзі констатували відсутність порушення статті 10 Конвенції.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Весселінов проти Болгарії» (заява № 3157/16) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Джерело