Оскільки подовження термінів апеляції є втручанням в принцип res judicata, особа, що подає запит про це, має діяти негайно з моменту, коли вона дізналася або мала дізнатися про рішення, що підлягає оскарженню.

На це звернув увагу Європейський суд з прав людини, ухвалюючи 13 листопада 2018 року рішення у справі «Пауль і Бородин проти Росії» (заява № 28508/14), передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

Адвокатська контора надавала юридичну допомогу транспортній компанії за угодою, згідно з якою адвокати мали отримати гонорар успіху в розмірі 2,5% від суми позову (що становило близько $500 тис.). Вигравши справу, клієнт відмовився платити, пославшись на важке фінансове становище. Тоді адвокати стягнули заборгованість через суд, який повністю задовольнив вимоги, поклавши при цьому субсидіарну відповідальність на міськадміністрацію. Гроші були перераховані на рахунок контори, а саме рішення не оскаржувалося.

Втім, через два з половиною роки, прокурор області звернувся до суду з заявою про відновлення процесуального строку на оскарження рішення. При цьому ні транспортна компанія, ні міська адміністрація в процесі розгляду заяви про поновлення пропущеного строку не брали участь і не підтримували її.

В кінцевому підсумку суд ухвалив рішення скасувати попереднє рішення суду про стягнення суми заборгованості за угодами про надання юридичної допомоги, посилаючись на незаконність і необгрунтованість рішення, а також на неправильне застосування нижчим судом норм процесуального права.

Адвокати не змогли домогтися позитивного рішення ні в верховному, ні в конституційному судах, тому подали скаргу до ЄСПЛ, пославшись на порушення принципу винятковості ролі прокуратури в цивільному судочинстві, встановленого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Приймаючи рішення у даній справі, ЄСПЛ зазначив, що продовження термінів апеляції є втручанням в принцип res judicata. Тому, особа, що подає запит про це, має діяти негайно з моменту, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про рішення, що підлягає оскарженню.

З урахуванням обставин справи, суд в Страсбурзі констатував факт порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки був порушений принцип правової визначеності.

Приймаючи рішення, ЄСПЛ послався на справу «Магомедов та інші проти Росії», де встановив, що національні суди не виконали обов’язки з перевірки моменту, коли вступає в справу сторона, що довідалася або мала дізнатися про прийняття судового акта проти неї, в тому числі, з урахуванням значного інтервалу між винесенням рішень і подачею прострочених апеляційних скарг.

Джерело