При реформуванні органу суддівського врядування важливо прогнозувати наслідки – необхідно чітко уявляти, що може статися у державі в результаті необдуманої і поспішної зміни повноважень конституційного органу. На цьому наголосив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, коментуючи в ефірі Українського радіо ініціативи політиків щодо реформування ВРП.

«Питання перезапуску ВРП – це питання істотного реформування конституційного органу. Воно лише на словах видається простим. Насправді це надзвичайно складне питання, яке потребує вирішення цілого комплексу завдань для того, аби зміни справді були виправданими і ефективними», - сказав Андрій Овсієнко.

Він наголосив, що ВРП була створена у 2017 році за абсолютно новою моделлю. Принцип добору її членів відповідає міжнародним стандартам, за якими більшість у ній мають становити судді, обрані суддями.

«Стверджуючи про необхідність докорінної реорганізації ВРП, ініціатори не вдаються до аналізу того, в чому саме вона має полягати. У зміні персонального складу? Це важко назвати виваженим і об’єктивно сприйнятим критерієм для реформування. Зміна поточного складу ВРП відбувається шляхом делегування нових членів. Повноваження більшості членів Ради, обраних у 2015 році, припинилися у 2019 році. На зміну їм прийшли інші особи. Пропонуючи вчергове оновити весь склад ВРП одномоментно, потрібно пам’ятати, що зауваження, які висловлюються на адресу Ради, мають базуватися на глибокому аналізі її діяльності, на розумінні того, що Конституцією гарантована незалежність органу і його членів», – зазначив Андрій Овсієнко.

Голова ВРП нагадав негативний досвід запровадження законодавчих змін, якими фактично було заблоковано роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) та наповнення судів кадрами. «Давайте згадаємо, що трапилося, коли законом були одномоментно припинені повноваження  всіх членів ВККСУ. На сьогодні нова ВККСУ в силу різних чинників і обставин так і не створена. ВРП – нині єдиний орган суддівського врядування, який виконує свої функції. Упродовж останніх трьох місяців Рада внесла Президенту України 433 подання щодо призначення суддів у місцеві загальні суди. Понад 200 суддів вже прийняли присягу і здійснюють правосуддя. Відновлено роботу судів, які більше півтора року не здійснювали правосуддя через відсутність повноважних суддів. Кожного року ВРП розглядає понад десять тисяч дисциплінарних справ стосовно суддів. Рада працює над виробленням єдиної дисциплінарної практики – чіткої, прогнозованої і зрозумілої. Уявіть, що сталося б, якби одночасно з ВККСУ було припинено роботу ВРП», – зазначив Андрій Овсієнко.

Голова ВРП наголосив, що Рада у своїй діяльності дотримується принципів, встановлених Конституцією і законами України. «ВРП здатна ефективно, на високому професійному рівні, виконувати покладені на неї завдання. Питання, які на сьогодні належать до компетенції органу, є істотними, значними за обсягом і численними. Тому до збільшення або зменшення існуючих повноважень потрібно підходити поетапно, на основі глибокого і всестороннього аналізу діяльності ВРП. На сьогодні немає підстав стверджувати, що відбувається надмірна концентрація влади в руках одного органу суддівського врядування», – зазначив Андрій Овсієнко.

За його словами, у конкретний історичний період розвитку правової системи і суспільства та чи інша модель оцінюється з точки зору оптимального поєднання запиту суспільства і фахових завдань органу. «Чинна модель закріплена у Конституції і Законі України «Про Вищу раду правосуддя». Говорити про її зміну можна лише спираючись на глибокий детальний аналіз передумов і цілей реформування органу. Функції ВРП мають особливу вагу і підходити до їх перегляду потрібно виважено», – наголосив Голова ВРП.

Вища рада правосуддя