Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Про специфіку розгляду кримінальних справ у період карантину розповів Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко під час круглого столу «Особливості функціонування судів в умовах карантину: рівні права для всіх учасників процесу», який відбувся у ВРП.
За словами Станіслава Кравченка, кримінальний суд з березня цього року, коли в Україні було встановлено карантин, працює в досить непростих обставинах. Хоча його робота не була зупинена ні на день, режим, у якому вона відбувається, не можна назвати повноцінним.
Велика кількість учасників судових процесів заявляють клопотання про відкладення розгляду справи, які суд задовольняє відповідно до закону. На відміну від інших, у кримінального суду є певні особливості, які в умовах карантину обертаються додатковими складнощами. Частина осіб, щодо яких відбуваються провадження в судах першої, другої та вищої інстанцій, перебувають під вартою в закритих установах, де існує підвищена небезпека поширення коронавірусу.
Голова ККС ВС повідомив, що останнім часом нерідко з’являється інформація про виявлення захворювання на COVID у слідчих ізоляторах. Тому було прийнято рішення про те, щоб не конвоювати до судів підозрюваних із СІЗО та засуджених із місць відбування покарання. Крім того, це рішення було обумовлене обмеженням транспортного сполучення. «У випадках, коли особа наполягала на особистій участі в судовому засіданні, воно відкладалося, що затягувало строк розгляду справи», – зауважив Станіслав Кравченко.
На його переконання, весь цей період суди працювали сумлінно і в повному обсязі виконували свої функції. Однак настав час для визначення проблем, які постали перед судовими установами в період карантину, та спільного пошуку шляхів їх вирішення.
Однією з таких проблем Голова Касаційного кримінального суду вважає те, що почастішали випадки неявки учасників судових процесів до суду. Він вбачає велику загрозу в такій тенденції, бо ухвалення рішення за відсутності, наприклад, одного з п’яти адвокатів, може бути в подальшому формальним приводом для його скасування у вищій інстанції внаслідок неналежного забезпечення права на захист. Засіб вирішення проблеми Станіслав Кравченко вбачає в посиленні на законодавчому рівні відповідальності сторін процесу за ухилення від участі в судових засіданнях.