Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко прокоментував для «Судово-юридичної газети» діяльність судових установ в умовах нового адміністративно-територіального поділу.

Він розповів, що на сьогодні суди створюються і ліквідовуються законом, який вноситься Президентом України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Указами Президента України у 2017 році ліквідовані місцеві загальні суди (районні, міськрайонні) і утворені окружні суди. Такі окружні суди зареєстровані як юридичні особи, але не здійснюють правосуддя, оскільки в силу перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснювати правосуддя продовжують районні та міськрайонні суди.

За словами Андрія Овсієнка, новий адміністративно-територіальний поділ вимагає внесення коректив в існуючу мережу судів і, відповідно, розроблення нової мережі судів. Це питання, на думку Голови Вищої ради правосуддя, є дуже складним, оскільки потрібно враховувати і недоліки попереднього переформатування судової системи саме на рівні місцевих судів, і новий адміністративно-територіальний поділ, і питання логістики, і питання запровадження електронного судочинства. «Вирішення всіх цих проблем в комплексі дозволить сформувати оптимальну мережу судів, яка буде забезпечувати максимально ефективний доступ до правосуддя і право на справедливий суд», – підкреслив Андрій Овсієнко.

На його думку, питання, яке на сьогодні потребує першочергового вирішення, – це питання територіальної підсудності, оскільки новий адміністративно-територіальний поділ певною мірою ускладнив роботу судів з точки зору визначення територіальної підсудності кримінальних проваджень і цивільних справ, а також справ адміністративної юрисдикції, які підсудні місцевим загальним судам як судам першої інстанції. «Тому закріплення положень, які у перехідний період, до утворення нової мережі судів, дали б можливість чітко визначити правила територіальної підсудності, є надзвичайно важливим і пріоритетним завданням законодавця», – наголосив Голова Вищої ради правосуддя.

Крім того, він зазначив, що надмірне судове навантаження є прямим наслідком непродуманих законодавчих змін, які заблокували розпочаті раніше процедури кваліфікаційного оцінювання і конкурсних доборів, а також багато інших питань суддівської кар’єри. Від того, як швидко та в якому вигляді буде ухвалений закон, який розблокує процес створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, залежить, коли запрацює Комісія.

Нагадаємо, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-IX визначив нову модель і принципи формування ВККСУ.

Вища рада правосуддя в межах визначених законом строків вжила всіх необхідних заходів для того, аби конкурсна комісія, яка має проводити відбір членів ВККСУ, була створена. Проте з незалежних від ВРП причин міжнародні інституції, які виступали суб’єктами формування конкурсної комісії, не делегували своїх експертів для участі у її створенні. Таким чином, відсутність конкурсної комісії унеможливила формування ВККСУ.

Президент України вніс до Верховної Ради України проект Закону № 3711, яким передбачені заходи для виправлення недоліків Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», низку положень якого Конституційний Суд України визнав такими, що суперечать Конституції України.

Виправлення якнайшвидше недоліків попереднього Закону є важливим для створення ВККСУ, зауважив Голова Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя