Запровадження Антикорупційної стратегії в редакції, запропонованій Національним агентством з питань запобігання корупції, призведе до дезорганізації роботи органів суддівського врядування. Що може спровокувати чергову хвилю звільнення суддів. Водночас належне кадрове забезпечення судів є однією із складових незалежності судової влади. Такого висновку дійшли судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в результаті аналізу проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, розробленого НАЗК.

У суддів Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, які також висловилися з приводу документа, особливе занепокоєння викликає те, що в проєкті Антикорупційної стратегії порушуються питання, які виходять далеко за межі антикорупційних заходів. Питання судоустрою, розподілу повноважень суддівського врядування та самоврядування, перебування судді на посаді тощо не у належать до сфери компетенції та повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції, зауважують судді.

На думку суддів Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, в проєкті Антикорупційної стратегії чітко простежується її відірваність від реального життя, відсутність кореляції зі змінами у законодавстві та правовій практиці, які відбулися в межах реалізації попередньої Антикорупційної стратегії на 2014–2017 роки. Судді наголошують, що проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, підготовлений НАЗК, слід суттєво доопрацювати, привести у відповідність до чинних національних нормативно-правових актів, а також висновків та рекомендацій спеціалізованих європейських організацій.

Судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області, проаналізувавши проєкт Антикорупційної стратегії, запропонований НАЗК, дійшли висновку про те, що він не відповідає меті Антикорупційної стратегії та не сприятиме запобіганню корупції в Україні.

Аналогічну оцінку висловили судді й інших місцевих судів. Серед них судді Селидівського міського суду Донецької області, Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, Віньковецького районного суду Хмельницької області, Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області та Брусилівського районного суду Житомирської області.

Нагадаємо, що Вища рада правосуддя визнала проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки таким, що не відповідає вимогам нормотворчої техніки, має декларативний характер, містить суперечливі твердження та необґрунтовані положення. На думку ВРП, проєкт Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки розроблений всупереч імперативним приписам законодавства, не може створювати основу для подальшого розвитку антикорупційного законодавства та потребує доопрацювання (https://hcj.gov.ua/doc/doc/3655).

ВРП ініціювала обговорення проєкту Антикорупційної стратегії серед суддівської та професійної спільноти і звернулася до голів судів із проханням розглянути його в частині розділу «Справедливий суд» та надати свої зауваження і пропозиції до нього.

Вища рада правосуддя