У провадженні Восьмого ААС перебувала справа № 1.380.2019.004351 за позовом учасника АТО до виконавчого комітету Львівської міської ради (далі – ВК ЛМР, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача в частині відмови у наданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та зобов`язання відповідача надати таку допомогу в сумі 100 000,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що позивач звернувся з відповідною заявою про надання йому одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань ще 24 листопада 2016 року, проте така була розглянута аж через два роки, що свідчить про порушення строків розгляду.

Учаснику АТО було відмовлено у наданні одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у зв’язку з тим, що на день розгляду заяви позивач не був зареєстрованим у м. Львові. На переконання ВК ЛМР, для отримання такої допомоги особа повинна мати місце проживання/перебування у м. Львові станом на такі календарні дати: день затвердження «Програми про захист інтересів учасників антитерористичної операції», день подання заяви про надання матеріальної допомоги та на день розгляду цієї заяви. Відповідач мотивував своє рішення тим, що відсутність реєстрації у м. Львові хоча б на одну з цих дат є достатньою підставою для відмови у наданні допомоги.

Колегія суддів Восьмого ААС встановила, що на день подання заяви та на день затвердження Програми, позивач був зареєстрований на території м. Львова.  Після подання відповідної заяви в особи виникло право та законні очікування на отримання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Однак це право не було своєчасно реалізоване з незалежних від нього причин, а саме у зв'язку з протиправною бездіяльністю органів, уповноважених розглянути зазначену заяву, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Також апеляційний суд дійшов висновку, що зміна реєстрації місця проживання позивача, яка відбулася з об’єктивних причин та пов`язана з проходженням військової служби, не може бути перешкодою в отриманні ним спірної матеріальної допомоги. Адже право на таку допомогу позивач набув на законних підставах і вчинив для її отримання всі необхідні дії.

Таким чином, Восьмий ААС підтримав рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року та зобов`язав ВК ЛМР прийняти конкретне рішення, а саме надати учаснику АТО матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 100 000,00 грн.

Постанова у справі №1.380.2019.004351 від 03 березня 2020 року доступна у ЄДРСР за цим посиланням.

Довідково.

З відкритих джерел стало відомо, що 30 квітня 2020 року на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 у справі №1.380.2019.004351 виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення "Про надання одноразової матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань учасникам антитерористичної операції/операції об’єднаних сил – мешканцям м. Львова".

За повідомленням прес-служби суду