Стягнути з Державного бюджету України на користь 68-річного жителя Черкаської області, шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України 3 556 гривень 67 копійок шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним – таке рішення ухвалив Соснівський районний суд міста Черкаси 17 грудня 2019 року за результатами розгляду цивільної справи за позовом до держави України в особі органів державної влади, які уповноважені представляти державу – Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди.

В рішенні суду вказано, що позивач звернувся до суду посилаючись на те, що він є пенсіонером та отримує пенсію за віком. У квітні 2018 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про здійснення йому виплати утриманих з його пенсії податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 15% та військового збору в розмірі 1,5 %. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області його повідомлено про те, що розмір утриманого з його пенсії податку та військового збору становить 3 567 гривень 37 копійок, однак у виплаті вказаних коштів було відмовлено, оскільки утримання проводилося на законних підставах.

Однак, рішенням від 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу ї Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу першого підпункту 164.2.19. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України, Конституційний Суд України ці положення Податкового кодексу України визнав неконституційними.

Таким чином, позивач стверджував, що йому заподіяно матеріальну і моральну шкоду, оскільки він був позбавлений отримувати пенсію в розмірі, визначеному законом. У зв’язку з цим він просив стягнути з Державного бюджету України на його користь матеріальну шкоду в сумі 3 556 гривень 67 копійок, моральну шкоду в сумі 64 000 гривень, 3% річних в сумі 272 гривень 24 копійок та індекс інфляції в сумі 1 851 гривня 23 копійки.

Судом було встановлено, що позивач недоотримав дохід у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору з пенсійних виплат.

Конституцією України визначено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України матеріальної шкоди завданої законом, що визнаний неконституційним, в розмірі 3 556 гривень 67 копійок, підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача 3% річних та інфляційних, суд вказав, що на відміну від договірних грошових зобов'язань, деліктні грошові зобов'язання не мають завчасно встановленої суми боргу. До моменту винесення судового рішення деліктного грошового зобов'язання фактично не існує. Існує юридичний факт порушення інтересу чи права, а також право постраждалої сторони на його відновлення. Особа може цим правом й не скористатися, відтак деліктне грошове зобов'язання може й не виникнути.

Крім того, відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання, на шкоду не повинні нараховуватись інфляційні та річні за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю, на підставі чого суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 64 000 гривень, то позивач був зобов’язаний довести суду ті обставини, які свідчать як про факт заподіяння моральної шкоди (у чому полягає така шкода), так і довести розмір заподіяної моральної шкоди, який заявлено до відшкодування. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, в частині відшкодування моральної шкоди, позивач фактично посилався на те, що шкода полягала у тому, що прийняття неконституційного акту та невиплата належних сум, є образливим для нього, що призвело до знервованості, погіршення стану здоров’я, нервових стресів, погіршення стосунків з оточуючими людьми тощо. Позивачем не було доведено у чому полягала моральна шкода, а відтак не доведено і самого факту завдання такої шкоди. Крім цього, не надано жодних доказів і на обґрунтування розміру моральної шкоди, який заявлено до відшкодування.  Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині заявлених вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

Відтак, суд ухвалив рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь пенсіонера, шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України 3 556 гривень 67 копійок шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, а в решті позовних вимог – відмовлено.

Наразі рішення суду не набрало законної сили, воно може бути оскаржене протягом 30 днів з моменту проголошення.

Пошук рішення в ЄДРСР можна здійснити за номером справи № 712/16012/18.

За повідомленням прес-служби суду