Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду задовольнила апеляційну скаргу представника Ольги К. у цивільній справі за її позовом до Андрія Д. про надання дозволу щодо відкриття візи та тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька.

Як встановлено судом, у квітні 2019 року представник позивачки звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до Андрія Д. стосовно надання дозволу на відкриття візи та тимчасовий виїзд на відпочинок до Японії у супроводі матері їхньої малолітньої дитини у період із 1 червня по 31 серпня 2019 року.

Рішенням суду першої інстанції від 7 червня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з даним рішення, представник Ольги К. подав апеляційну скаргу та зазначив, що позивачка як матір малолітньої доньки здатна забезпечити дочці належні умови перебування на час відпочинку за межами України. Вона це самостійно робила раніше під час поїздок до Єгипту та Туреччини. Крім того, Ольга К. має дійсну до 28 вересня 2019 року візу країни Японія, яка надає їй право законно перебувати на території цієї країни, має дозвіл на проживання у м. Фукуока (Японія) та забезпечена житлом.

Відповідач категорично заперечив проти виїзду дочки за межі України на три місяці, оскільки така поїздка позбавляє його можливості спілкуватись із дочкою та брати участь в її вихованні.

У судовому засіданні сторони підтвердили, що відповідно до рішення суду, донька постійно проживає з матір'ю. Відповідач створив іншу сім'ю та проживає окремо, фактично з дитиною зустрічається раз на рік, у день її народження. Тим часом мати дівчинки постійно піклується про її фізичний та духовний розвиток і забезпечує усім необхідним. Дитина навчається у школі з поглибленим вивченням іноземних мов, бажає розвиватись і хоче подорожувати та поїхати на час літніх канікул до Японії, де мати періодично працює за трудовим контрактом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Верховною Радою України, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку позиції про те, що в усіх рішеннях стосовно дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини з матір'ю за кордон (до Японії) із зазначенням певного періоду, на який видається дозвіл, відповідатиме найкращим інтересам дитини. Таким чином, апеляційну скаргу представника Ольга К. слід задовольнити частково, а рішення Тернопільського міськрайонного суду скасувати та ухвалити нове, яким надати дозвіл на відкриття візи та тимчасовий виїзд малолітньої дитини за межі України без дозволу батька на період із 8 по 31 серпня 2019 року.

За повідомленням прес-служби суду