Власник будинку звернувся до суду з позовом до жінки та її малолітньої доньки, за участю третьої особи органу опіки та піклування, про усунення перешкод у користуванні домоволодінням шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, пояснивши, що відповідачі були зареєстровані в будинку за згодою попереднього власника, але за місцем реєстрації не проживають, не надають документи на оформлення субсидії на оплату комунальних послуг, чим створюють перешкоди у користуванні його жилим будинком.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, вказав, що позивачем не надано доказів наявності у відповідачки у власності чи користуванні іншого житла, того, що реєстрація відповідачки та її дитини створює йому перешкоди у користуванні чи розпорядженні  будинком, а малолітня  дитина не може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням, окремо від батьків.

Переглянувши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду за апеляційною скаргою позивача, колегія суддів Херсонського апеляційного суду дійшла висновку, що право користування  відповідачів є похідним від прав колишнього власника  будинку та у  зв’язку   із  припиненням права власності попереднього власника на спірний жилий будинок, відповідачі, як члени сім’ї колишнього власника, втратили право користування цим приміщенням, адже положення ст.ст. 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинок, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а ст.ст.405 ЦК України, ст.ст. 150, 156 ЖК УРСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї.

Права малолітньої дитини є похідними від прав батьків (або одного з них). Оскільки мати дитини втратила право користування жилим приміщенням, малолітня донька відповідачки також втратила право на користування цим житлом. При цьому, причини не проживання відповідачів у спірному будинку не мають значення для вирішення даного спору.

Враховуючи, що між сторонами по справі договір найму на проживання у спірному житловому приміщенні не укладався, помилковим є висновок місцевого суду  про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, апеляційним судом було встановлено порушення норм процесуального права, зокрема, суд помилково визнав вказану справу малозначною, не взявши до уваги обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі.

Тож Херсонським апеляційним судом було скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Пошук судових рішень за вказаною справою можна здійснити в Єдиному державному  реєстрі судових рішень за єдиним унікальним номером справи 766/14816/17.

За повідомленням прес-служби суду