Одеський апеляційний суд 5 червня 2019 року розглянув апеляційну скаргу адвоката Семенова В.І.  на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.05.2019 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів стосовно Сочієнкова М.С., підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України.

Нагадуємо, Сочієнков М.С. підозрюється у вчиненні ДТП, що мала місце 23 травня 2019 року по вул. Миколаївська дорога у м. Одесі, в результаті якого було скоєно наїзд на пішохода, який згодом помер від отриманих у ДТП тілесних ушкоджень.

Апеляційну скаргу захисник Семенов В.І. обгрунтував відсутністю ризиків, які обумовлюють необхідність обрання найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою; неврахування слідчим суддею даних про особу підозрюваного, який позитивно характеризується, має постійне місце роботи, має на утриманні неповнолітню дитину, має хронічні захворювання; неврахування слідчим суддею того, що підозрюваний не покинув місце ДТП, сам викликав швидку медичну допомогу та поліцію, висловив бажання відшкодувати моральну та матеріальну шкоду потерпілим, крім того підозрюваний наступного дня самостійно з’явився до слідчого на допит без отримання повістки та самостійно з’явився до суду в судове засідання, що на думку адвоката свідчить про небажання підозрюваного ухилятися від слідства. Захисник вважає, що слідчий суддя прийняв до уваги лише наявність суспільного інтересу, що є недопустимим,  враховуючи практику Європейського суду з прав Людини (далі ЄСПЛ), але не розкрив у чому саме полягає наявність суспільного інтересу. Захисник Семенов В.І просив скасувати оскаржувану ухвалу, ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, захисник заявив клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді передачі його під особисту поруку Бідної О.І., Сочієнкової Г.М., Моїсеєва С.І., Решетняк В.Л., Негрецького О.Є., Борисова В.Ю., та надав суду заяви вказаних осіб – поручителів та документи, що характеризують вказаних осіб.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на те, що справа викликала значний суспільний інтерес і існує ризик, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, виходячи з тяжкості покарання, яке загрожуватиме йому в разі визнання його винним.

За результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів, врахувавши встановлені обставини справи, доводи сторін, практику ЄСПЛ та вимоги національного кримінального процесуального законодавства, апеляційну скаргу захисника задовольнила частково. Застосувала запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 22 липня 2019 року, в межах строку досудового розслідування, та визначила заставу у розмірі 576 300 грн.

Ухвалюючи рішення апеляційний суд виходив з того, що ризик переховування підозрюваного є реальним. Разом з тим, колегія суддів вважає, що слідчим суддею не були досліджені доводи захисника про можливість застосування інших менш суворих запобіжних заходів, які можуть забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти ризикам. Суд вважає доводи прокурора про неможливість застосування запобіжного заходу у виді застави непереконливими, оскільки останній не надав будь-яких раціональних пояснень  щодо неможливості застосування такого запобіжного заходу, крім існування суспільного інтересу до даного кримінального провадження.

Тож, врахувавши конкретні обставини справи, колегія суддів вважала за доцільне визначити підозрюваному заставу у розмірі 576 300 грн. Визначаючи розмір застави, суд врахував наявність у підозрюваного родичів, друзів, в тому числі тих, що звернулись із заявами про передачу підозрюваного на поруки до апеляційного суду. Деякі з вказаних осіб працевлаштовані, займаються підприємницькою діяльністю та спроможні внести заставу за підозрюваного.   

Щодо клопотання захисника про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді передачі його під особисту поруку, апеляційний суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки надані суду матеріали не містять достатньо відомостей, які б давали підстави вважати, що зазначені особи як поручителі заслуговують на високій ступінь довіри, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером: 520/11485/19.

За повідомленням прес-служби суду