7 травня 2019 року у Верховному Суді відбулося засідання Ради з питань судової реформи при Президентові України.

Відкриваючи засідання, Президент України Петро Порошенко подякував членам Ради з питань судової реформи за складну роботу, яку вони здійснювали для впровадження нової судової системи. «Я хотів би подякувати за дуже напружену роботу протягом чотирьох із половиною років. Хочу сказати, що ми можемо пишатися результатами, на які ми вийшли», – сказав Петро Порошенко та зауважив, що, як демонструє досвід іноземних країн, на зміну судової системи йдуть десятиріччя. Він додав, що у 2014 році перед Україною постали масштабні завдання із проведення реформ, в тому числі і судової системи.

«Нехай в абсолютному вимірі це не багато, але те, що в чотири рази зріс рівень довіри до судової системи, твердо свідчить, що ми на правильному напрямі», – підкреслив Президент.

«Я хочу подякувати кожному з вас за ту величезну роботу, яка була зроблена, і я твердо переконаний, що ми її продовжимо», – наголосив Петро Порошенко.

Глава держави зазначив, що члени Ради з питань судової реформи здійснювали наполегливу професійну патріотичну інтелектуальну роботу, що дало змогу вийти на зазначений результат.

Президент також нагадав, із чого починалися зміни. «Пам’ятаю, як вперше наша Рада була зібрана восени 2014 року, коли до Ради були запрошені і взяли участь у її роботі авторитетні вчені, юристи та адвокати, судді, народні депутати та представники громадянського суспільства. Дехто був дуже скептично налаштований і  вважав, що знайти порозуміння у такому різнобарвному середовищі буде майже неможливо. І мені приємно, що ми долали скепсис. Робота відбувалась у дуже важкі часи, можливо найважчі часи в новітній історії нашої держави. Коли країна знаходилася під тиском російської агресії, коли внаслідок елементів гібридної війни Україна зазнала як непоправних втрат у людському потенціалі, так і економічної кризи. У цих умовах для нас було принциповим відновити право людей на справедливість», – підкреслив Петро Порошенко.

Він також зазначив, що в 2014 році суспільство, яке пройшло Майдан та Революцію гідності, мало право очікувати справедливості і не збиралося миритися з тим станом судової системи, який існував до Революції гідності. Українське суспільство ставило перед владою надзвичайний і найважчий запит – запит на справедливий суд. Адже в той час українським судам не довіряло абсолютно все суспільство.

«Сьогодні вже ні в кого не виникає сумнівів, що принципи верховенства права, демократії, свободи, компетентності, незалежності та неупередженості і відповідальності є тією основою, на принципах якої ми мали сформувати новий суд і нову судову систему», – сказав Президент та додав, що пишається тим, що робота Ради була справді ефективною.

За словами Президента, підтвердженням цієї ефективності є більш ніж конституційна більшість голосів народних депутатів, які проголосували у Парламенті за судову реформу України. Крім того, якість реформи підтвердив і півторарічний досвід роботи нового Верховного Суду, і процедури конкурсного відбору, і процедури іспитів, і процедури взаємодії з громадськістю, і організація роботи Верховного Суду з усіх напрямів, в тому числі і щодо фінансового забезпечення.

Президент  вказав на важливість прийняття особливо важливих законів України, зокрема «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», змін до процесуального законодавства, законодавства про виконання судових рішень тощо.

Участь у заході також узяли Голова Вищої ради правосуддя Володимир Говоруха, Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, Голова Ради суддів України Олег Ткачук, секретар Ради – заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов, Генеральний прокурор Юрій Луценко, представники міжнародних організацій, судді, науковці.

Заступник Глави Адміністрації Президента України, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов зазначив, що метою команди Ради були ефективні й практичні кроки для того, щоб Україна розбудовувалась як правова держава і щоб «верховенство права» та «людина як найвища цінність» були не просто словами з Конституції України, а стали реальністю для кожної людини.
За його словами, протягом чотирьох років роботи вдалося досягти багатьох стратегічних цілей, серед яких – деполітизація і забезпечення незалежності судової влади, створення системи антикорупційних запобіжників; повернення до триланкової системи судів.
Водночас заступник Глави АП назвав ті виклики, які ще попереду. Це кадрова складова реформи, покращення сервісної функції судової влади через запровадження сучасних інформаційних технологій, реформа адвокатури та правничої освіти.

«Загалом це найбільш комплексне реформування системи правосуддя за часів незалежної України. З 2014 по 2019 рік виконано такий обсяг роботи, який викликає подив і захоплення у наших європейських колег. Результати, яких ми досягли, дали країні якісну стратегічну перспективу у створенні сучасної європейської системи правосуддя», – підсумував Олексій Філатов.
Голова Верховного Суду Валентина Данішевська констатувала, що положення Конституції України щодо деполітизації та незалежності судової влади працюють і представники законодавчої та виконавчої влади почали ставитися до судової влади як до рівної.
«Реформування системи правосуддя – це справа нашого життя, яку ми повинні довести до кінця. Також ми маємо доносити до людей результати цієї реформи, постійно комунікувати із суспільством, бо розуміння і сприйняття реформи суспільством - це одна зі складових її успіху», - зауважила Валентина Данішевська.

«Ми усвідомлюємо, що в рамках реформи у нас є чимало завдань, які потрібно реалізувати: завершити кваліфікаційне оцінювання, провести якісний добір до судів першої та апеляційної інстанцій. Але ми розуміємо, куди йдемо і чого хочемо досягти у кінці нашого шляху», – сказала Голова ВС. Вона також повідомила, що судова влада готова взяти на себе реалізацію всіх стратегічних завдань щодо реформування системи правосуддя, а Верховний Суд може надати для цього свій майданчик.

Голова Вищої ради правосуддя Володимир Говоруха під час засідання наголосив, що вперше у процесі судової реформи судова система отримала незалежний орган суддівського врядування.

«Судова реформа стала запорукою докорінних змін і трансформацій у системі правосуддя згідно з європейськими стандартами організації судової влади. Законодавчі зміни, прийняті в рамках судової реформи, заклали надійний фундамент для подальших інституційних перетворень. Ключову роль у реалізації завдань судової реформи сьогодні відіграє саме Вища рада правосуддя – новий колегіальний незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування», – наголосив Володимир Говоруха.

У рамках судової реформи Вищу раду юстиції було реорганізовано у Вищу раду правосуддя та наділено новостворений орган широкими повноваженнями у сфері правосуддя.

Повноваження, надані Вищій раді правосуддя змінами до Конституції, які набрали чинності 30 вересня 2016 року, та профільним Законом України «Про Вищу раду правосуддя», покладають на цей орган основну відповідальність за якісні зміни у системі правосуддя.

Вищій раді правосуддя передано повноваження вирішувати всі кадрові питання щодо суддів:

вносити подання про призначення кандидатів на посади суддів;

звільняти суддів;

ухвалювати рішення про переведення судді з одного суду до іншого, про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.

Голова ВРП нагадав про те, що виключно у Вищій раді правосуддя сконцентровані всі дисциплінарні провадження щодо суддів та про надання повноваження щодо вирішення питань позбавлення суддів недоторканності, на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом.

Вища рада правосуддя наділена повноваженнями затверджувати ключові для судової системи підзаконні нормативні акти, зокрема Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальні управління та вирішувати окремі питання організаційного характеру (затвердження за поданням Державної судової адміністрації України нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів).

Крім того, Вища рада правосуддя виступає представником судової влади у законотворчій роботі з питань судоустрою та статусу суддів. ВРП надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів.

«У цьому контексті слід відзначити необхідність посилення судової влади у взаємовідносинах із законодавчою гілкою влади під час здійснення законотворчої роботи з питань судоустрою та статусу суддів», – наголосив В.Говоруха.

Голова ВРП також зазначив, що у полі зору Вищої ради правосуддя постійно перебувають питання захисту суддівської незалежності та відповідальності суддів.

Від імені Ради суддів України  виступив Голова Ради суддів України Олег Ткачук. Він відзначив позитивні кроки, які були зроблені у процесуальній, конституційний сфері, зокрема, щодо судових процедур, допуску до суддівської професії висококваліфікованих юристів, суддівського самоврядування, коли це самоврядування було введено в норму Конституції та наділено повноваженнями, наприклад, призначення суддів на адміністративні посади, контролю за організацією роботи судів, за роботою апарату суду, Державної судової адміністрації. "Ці кроки, які були зроблені за останні роки не можна переоцінити, оскільки вони мають історичний характер і є настільки значущі, що і я мої колеги судді ще досі не в повній мірі можемо оцінити увести позитив, який було запроваджено у зв'язку чи у процесі цієї реформи. Мені як судді і як доктору наук юридичних приємно говорити про те що багато з мрій суддів, пропозицій науковців були втілені в життя і вже діють майже півтора року", - додав Голова Ради суддів України.

Олег Ткачук розповів і про поточну діяльність Ради суддів України в нових умовах. РСУ взяла курс на постійну комунікацію з громадянським суспільством, комунікацію із судами усіх рівнів і юрисдикцій. За останній рік, наприклад, членами РСУ проведено зустрічі з суддями більш ніж 40 судів, підписано меморандуми про співпрацю з громадськими організаціями, ведеться робота щодо ухвалення спільних етичних правил для суддів, прокурорів та адвокатів.

Звернув увагу Олег Ткачук і на проблемні питання у функціонуванні судової системи. У першу чергу, це стосується проблеми із заповненням судів в суддівськими кадрами. Так, на сьогодні, за різними оцінками, в Україні для нормальної роботи судової системи не вистачає близько 2000 суддів. При цьому, станом на початок 2019 року, за штатної чисельності у 7200 суддів, кваліфікаційне оцінювання успішно пройшов лише 2151 діючий суддя. За роки реформи не завершено процедури кваліфікаційного на відповідність займаній посаді щодо 3192 суддів. На 1 квітня 2019 року із 5285 суддів лише 4128 мали повноваження на здійснення правосуддя. Тобто у більш як тисячі суддів повноваження закінчилися і вони з різних причин, після закінчення п’ятирічного строку повноважень не призначені безстроково. У двох десятках судів суддів взагалі немає, ще у кількох десятках судів працює лише один суддя.

"Все це створює суттєві перешкоди для захисту прав і свобод не десятків, а сотень тисяч людей, оскільки, якщо узагальнити, то можна говорити про те, що одна із областей України немає діючих судів. Чи у повній мірі обґрунтовані, достатньо виважені судові рішення у ситуації, коли суддя загального суду, тобто того суду, який розглядає цивільні і кримінальні справи, має заслухати 100 -120 справ на місяць (5-6 справ на день) і ухвалити, написати стільки ж рішень. Чи задоволені громадяни такою судовою владою, чи сприймають вони, в таких умовах, у повній мірі позитив процесуальних новел. Відповідь очевидна", – резюмував Голова Ради суддів України Олег Ткачук. Отже вирішення саме кадрового питання, на думку очільника РСУ, суттєво вплинуло б на сприйняття, а отже і на досягнення мети судової еволюції.

Учасники засідання обговорили подальші кроки, необхідні для впровадження судової реформи, зокрема завершення оптимізації судів, проведення конкурсів на посади суддів до судів першої та апеляційної інстанцій, реформування інституту адвокатури, посилення комунікації тощо. Крім того, Президент України звернувся до членів Ради з пропозицією продумати формат, у якому цей орган працюватиме у подальшому.

Прес-центр судової влади України