Рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 жовтня 2018 року №819 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі» (зі змінами) визнано протиправним та нечинним.

16 квітня 2019 року колегія суддів Восьмого ААС задовольнила апеляційну скаргу позивача Небельського Р.О. на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення від 30 жовтня 2018 року №819 про встановлення тарифів на пасажирські перевезення в місті Тернополі.

При розгляді справи, суд виходив з того, що оскаржуване рішення (із наступними змінами) за своїм характером та змістом є регуляторним актом, що вимагає особливого порядку його прийняття (а саме: підготовки, оприлюднення проекту та здійснення аналізу регуляторного впливу). Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Зокрема, за результатом вивчення здійсненого аналізу регуляторного впливу до проекту рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі», колегією суддів встановлено, що його підготовлено формально. Зокрема, зміст, структура та наповнення аналізу регуляторного впливу не відповідають вимогам законодавства України, а також містить ряд порушень Методики проведення аналізу впливу регуляторного акту, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308 (надалі – Методика №308), наприклад:

- розробником не проаналізовано існуюче правове регулювання господарських та адміністративних відносин, щодо яких виникла необхідність у диференціації розміру тарифу в залежності від способу оплати проїзду (розрахунку);

- не визначені основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив; не наведено жодного розрахунку запропонованих тарифів у числовій формі, які б підтверджували їх економічну доцільність як для суб’єктів господарювання, так і для громадян (споживачів послуг з перевезення) та держави;

- не доведено вибір оптимального альтернативного способу з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей,

- не наведено обов’язкових показників результативності регуляторного акта, таких як: розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта; кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта; рівень поінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта, а також їх прогнозних значень у кількісному виразі та інше.

Крім цього, суд прийшов до висновку, що відповідачем порушено вимоги Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Методики №308 в частині визначення показників результативності та заходів з проведення відстеження результативності регуляторного акта не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як вимагає законодавство України.

Також, колегія суддів взяла до уваги те, що повідомлення про оприлюднення проекту оскаржуваного регуляторного акта не відповідало вимогам закону: воно не містило змісту проекту оскаржуваного акту та адреси сторінки в мережі інтернет, де було оприлюднено проект акту та його регуляторний вплив.

Таким чином, апеляційний суд визнав протиправним та нечинним рішення відповідача від 30 жовтня 2018 року №819 про встановлення тарифів на перевезення пасажирів в м. Тернополі, а також зобов’язав відповідача після набрання законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду у тому виданні, де було офіційно оприлюднено рішення про встановлення тарифів на пасажирські перевезення.

Текст постанови доступний у ЄДРСР за №500/2333/18.

За повідомленням прес-служби суду