Про це, зокрема, сказала суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Алла Лесько під час зустрічі зі студентами-правниками, котрі в рамках ознайомлення з роботою КЦС ВС відвідали засідання суду. Після його завершення гості мали можливість поспілкуватися із суддями, які розглядали справу. 

До суду завітали студенти магістратури Навчально-наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», які здобувають освіту за спеціальністю «Публічне право». Зокрема, вони відвідали засідання, на якому розглядалася справа за заявою  про скасування  рішення Міжнародного комерційного арбітражу.

Зацікавленість майбутніх правників проявилася вже у тому, що під час перерви у засіданні перед проголошенням рішення вони задавали питання представникам сторін і намагалися спрогнозувати вердикт. А після закінчення засідання гості активно спілкувалися із суддями.

Так, студентам було цікаво, чому нібито господарську справу розглядав КЦС ВС, а не Касаційний господарський суд у складі ВС. Член колегії, яка розглядала справу, Алла Лесько  пояснила, що розглядався не господарський спір, який по суті був вирішений Міжнародним комерційним арбітражем, а вирішувалося питання про наявність чи відсутність підстав для скасування згаданого рішення. «Цивільний процесуальний кодекс України передбачає чіткі підстави, з яких може бути оскаржене та  скасоване таке рішення, при цьому касаційний цивільний суд не переглядає господарський спір по суті. І це наші повноваження – перевірити наявність чи відсутність таких підстав», – зазначила вона.

Суддя КЦС ВС (суддя-доповідач у справі) Валентина Висоцька додала, що КГС ВС не має повноважень переглядати рішення міжнародного комерційного арбітражу, ці рішення є остаточними і не підлягають оскарженню по суті спору, а лише щодо процедури розгляду, зокрема, в разі ухвалення МКАС рішення щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови.

Алла Лесько також звернула увагу, що арбітражне застереження чи арбітражна угода – це добровільне погодження сторін передати свій спір на розгляд певного арбітражного суду, якому вони довіряють.

Гості цікавилися новелами ЦПК України, зокрема щодо віднесення справ до категорії малозначних: чому касаційний суд визнає справи малозначними та відмовляє у відкритті касаційного провадження, хоча їх такими не визнали суди попередніх інстанцій?

Алла Лесько підкреслила, що Верховний Суд є судом права, а не факту, тому він має розглядати лише справи, важливі для єдності правозастосування, формування судової практики. Відповідно, пояснила суддя, Суд має дискреційні повноваження визнати справу малозначною за умов, передбачених у ЦПК України. «Коли справа завершена розглядом у судах попередніх інстанцій, ми маємо повноваження визначити, чи є вона малозначною  за критерієм незначної складності», – сказала суддя.  

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, який відносить до компетенції касаційного суду вирішення питання щодо можливості перегляду попередніх рішень або відмови у такому перегляді. Валентина Висоцька наголосила, що це всесвітня практика. «Касаційні суди не можуть розглядати всі справи. Тому Верховний Суд в Україні також наділений повноваженнями щодо застосування касаційних фільтрів», – пояснила вона.

Не залишилося без уваги і питання надмірного навантаження на суддів. На думку Алли Лесько, ефективне застосування касаційних фільтрів і забезпечення єдності та сталості судової практики зменшить надходження справ до суду і дозволить подолати цю проблему. Вона пояснила, що за наявності сталих правових позицій ВС адвокатам буде простіше розуміти перспективу вирішення спорів, і вони радитимуть клієнтам, чи варто витрачати час і нести судові витрати на судовий процес.  

Гостей цікавила й інша процесуальна новела – врегулювання спору за участю судді. Позитивні наслідки такого інституту відзначили всі судді колегії. Адже добровільне вирішення спору не лише  має багато позитивних наслідків для сторін, а й розвантажує суди. Суддя КЦС ВС Ірина Фаловська, зокрема, зазначила, що і раніше кожен суддя, який працював у першій інстанції, перед розглядом справи по суті виконував роль медіатора. Для прикладу вона навела господарські спори, в яких сторони надають докази, наводять аргументи, і суддя спочатку пропонує їм домовитись, пояснює, що судовий процес передбачає сплату судового збору і може тривати довгий час тощо.   

Крім того, студенти окремо зустрілися із суддею КЦС ВС Василем Кратом. Під час зустрічі обговорили останні правові висновки КЦС і застосування принципу добросовісності в судовій практиці. Василь Крат навів приклад аргументації КЦС ВС, застосованої у спорах про поділ майна подружжя, при цьому акцентувавши увагу на недопустимості фраудаторного поділу майна подружжя.

Правова позиція КЦС у справі № 317/3272/16-ц полягає в тому, що поділ майна не може здійснюватися на шкоду кредитора і використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу. Боржник, проти якого ухвалене рішення про стягнення боргу та накладено арешт на майно, і його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора. Поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Хоча конкретні імперативні норми в таких правовідносинах не порушені, але зазначені дії є недобросовісними і зводяться до зловживання правом.

Відповідаючи на питання студентів про те, якими якостями треба володіти, щоб стати суддею, Василь Крат зазначив, що важливим є вміння лаконічно і обґрунтовано писати процесуальні документи.

Студенти також  поспілкувалися з начальником правового управління КЦС ВС Михайлом Шумилом. А начальник відділу розгляду звернень та надання публічної інформації КЦС ВС Олексій Ніколенко, зокрема, розповів гостям про відмінності між законами України «Про звернення громадян» і «Про доступ до публічної інформації».

За повідомленням прес-служби суду