20  лютого 2019 року Скадовський районний суд Херсонської області ухвалив вирок стосовно головного держаного інспектора відділу рибоохоронного патруля Чорноморського басейнового управління Державного агентства рибного господарства України за отримання ним неправомірної вигоди.

Вироком суду затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим громадянином В. та засуджено останнього за частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України (одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь якої дії з використанням наданого їй службового становища) та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 25500 гривень з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 1 рік.

Громадянин В. обвинувачувався у тому, що будучи працівником органу з правоохоронними функціями та наділеним повноваженнями представника влади отримав 11 червня та 27 вересня 2018 року від громадянина, який незаконно виловлював креветку, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 6200 грн. за не складання протоколів та матеріалів про адміністративні правопорушення стосовно цього рибалки, що дозволить останньому уникнути притягнення до адміністративної відповідальності, вказавши при цьому на територію акваторії Чорного моря, де рибалка зможе і далі здійснювати вилов водних живих ресурсів (креветки) із грубим порушенням правил рибальства.

Під час досудового слідства між прокурором та обвинуваченим, в присутності захисника, була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог статті 472 Кримінального процесуального кодексу України, в якій сторони погодились на призначення покарання за частиною першою статті 368 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн., з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 1 рік.

Затверджуючи угоду про визнання винуватості, суд встановив, що обвинувачений повністю визнає свою вину, цілком розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, заслухав думки обвинуваченого та його захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання та думку прокурора, який наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Наразі вирок не набрав чинності, на нього може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду  протягом 30 днів з дня його проголошення.

Пошук судового рішення в ЄДРСР можна здійснити за номером 663/266/19.

Для довідки:

Відповідно до статті 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з частиною четвертою статті  469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Потерпілі у зазначеній справі відсутні. Вчинений злочин є злочином середньої тяжкості.

Отже, можливе укладання угоди про визнання винуватості.

Разом з тим, зауважимо, що відповідно до частини першої статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Тобто, у тому випадку, коли угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та відсутні підстави для відмови у її затвердженні, суд визначає обвинуваченому  міру покарання не на власний розсуд, а призначає лише ту міру покарання, яку узгодили сторони при укладанні угоди про визнання винуватості.

За повідомленням прес-служби суду