1 лютого у Конституційному Суді України відбувся семінар для адвокатів на тему «Конституційна скарга в діяльності адвоката: алгоритми складання, проблеми подання та механізми застосування».

Захід відкрив Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук. Він зазначив, що Конституційний Суд України відкритий для спілкування та наголосив на важливості діалогу з громадськістю, зокрема з професійною юридичною спільнотою. «Сподіваюся, що цей захід сприятиме підвищенню професійних знань адвокатів щодо питань складання, подання та розгляду конституційних скарг», – додав він.

Голова Суду зазначив, що із запровадженням інституту конституційної скарги, людина отримала змогу безпосередньо звернутися до Конституційного Суду України з метою захисту своїх конституційних прав, порушених законом. «На жаль, закони можуть бути недосконалими і конституційна скарга – це саме той інструмент, який особи можуть використати для захисту своїх конституційних прав у таких ситуаціях», – додав він. За його словами, у скаргах ставиться під сумнів конституційність закону, а отже рішення у справах за конституційними скаргами матимуть загальний ефект (erga omnes).

Під час свого виступу Станіслав Шевчук звернув увагу на те, що велика кількість відмов за конституційними скаргами пов’язана, зокрема, з недостатнім розумінням громадянами цього механізму. У цьому контексті важливою є діяльність адвокатів. «Професія адвоката потребує використання всіх можливих законних засобів задля досягнення основної цілі – захисту прав і свобод людини і громадянина , а конституційна скарга відкриває нові можливості для адвокатів у цій сфері», – додав він.

Зі вступним словом до присутніх звернулася Голова Комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України Марина Ставнійчук. Вона зазначила, що конституційна скарга є новим інструментом в системі конституційного права України. «Досвід показав, наскільки це складний механізм з формальної точки зору», – додала вона. Марина Ставнійчук звернула увагу на цінність інформації, яку адвокати мають змогу отримати з першоджерела – Конституційного Суду України. «Завдяки тим правовим позиціям, які сьогодні зможемо почути, ми матимемо загальне уявлення, як надалі працювати з інститутом конституційної скарги», – зауважила вона.

Марина Ставнійчук  наголосила на позитивних тенденціях у роботі органу конституційного контролю країни. «Сьогодні практика Конституційного Суду України суттєво змінюється, а система цінностей у сфері захисту прав і свобод людини виходить далеко за межі Розділу ІІ Конституції України», –  додала Голова Комітету. Вона підкреслила, що всій країні потрібна нова практика у системі застосування принципу верховенства права, і саме Конституційний Суд України формує правову культуру і правову свідомість всієї правничої спільноти.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України Ярослав Василькевич розповів про порядок прийняття, опрацювання та розгляду конституційних скарг. Він нагадав, що конституційною скаргою є подане до Суду письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу. «Конституційну скаргу може бути подано, якщо остаточне судове рішення у справі особи набрало законної сили не раніше 30 вересня 2016 року», – підкреслив промовець.

Ярослав Василькевич навів деякі статистичні дані та зазначив, що з 2016 року до Конституційного Суду України надійшло 1164 конституційні скарги, з яких 1072 подані фізичними особами, 86 – юридичними особами, а 6 – особами, що не є суб’єктами права на конституційну скаргу. Він також зауважив, що 69 % конституційних скарг повернуто суб’єктам права на конституційну скаргу, як такі, що за формою не відповідають Закону України «Про Конституційний Суд України». Таким чином, наголосив промовець, суддям-доповідачам розподілено 361 конституційна скарга – 31% від конституційних скарг, що надійшли до Суду з 2016 року.

 Експерт Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко представила доповідь на тему «Проблемні питання: право на звернення до Конституційного Суду України». Вона зазначила, що конституційна скарга – це складний юридичний інститут, який не запрацює ефективно без адвокатів. «Відповідальність за підготовку конституційних скарг лежить, в першу чергу, на адвокатах», – підкреслила експерт. Значення конституційної скарги є колосальним для правової системи України. Фактично, додала вона, це можливість людини виграти справу у Парламенту.

Заступник керівника Управління – завідувач відділу попередньої перевірки конституційних скарг Секретаріату Конституційного Суду України Віталій Запорожець детально розповів, зокрема, про вимоги до форми конституційної скарги та її попередню перевірку Секретаріатом Конституційного Суду України, законодавчі умови та обмеження щодо суб’єктів права на конституційну скаргу. Під час виступу він також проаналізував типові помилки, які допускають особи під час складання та подання конституційних скарг до Конституційного Суду України.

«Такий механізм законодавчого врегулювання порушених питань та існуючі підходи до попередньої перевірки конституційних скарг дозволяють не лише допомогти уникнути перевантаження Суду скаргами, які не відповідають за формою вимогам Закону, але й надати можливість суб’єктам права на конституційну скаргу усунути формальні недоліки клопотання та привести його у відповідність до вимог Закону, що є необхідною умовою для подальшого розгляду конституційної скарги», – наголосив Віталій Запорожець.

Крім того, промовець акцентував увагу присутніх на умовах прийнятності конституційної скарги, зокрема, додержання принципу субсидіарності, строках подання конституційної скарги та критеріях прийнятності конституційної скарги в практиці Конституційного Суду України.

Слова подяки Конституційному Суду України і особисто Голові КСУ Станіславу Шевчуку за велику роботу, яка проводиться в новітніх умовах функціонування конституційної скарги в Україні висловив Голова Комітету конституційного правосуддя та захисту прав людини при Раді адвокатів Одеської області Дмитро Терлецький.

Промовець підкреслив, що на сьогодні конституційна скарга виступає важливим інструментом у діяльності адвоката, застосування якого потребує спеціальних знань та навичок щодо алгоритмів складання, подання та участі в розгляді конституційних скарг. Він також зазначив, що подання конституційної скарги вимагає високої кваліфікації, і тому на етапі її розгляду виникає чимало запитань. З огляду на це, доповідач окреслив типові помилки, які виникають при підготовці конституційної скарги.

Розповідаючи про велику кількість скарг, які було повернуто суб’єктам права на конституційну скаргу, Дмитро Терлецький зазначив, що така сумна статистика притаманна не лише Україні. «В усіх країнах світу, де була запроваджена конституційна скарга, зі 100 % поданих скарг лише невеликий відсоток мав успішне проходження», – додав він.

Адвокат Дмитро Щербина провів практичний модуль на тему «Алгоритм складання та подання конституційних скарг», що викликав жваву дискусію серед присутніх. Він навів приклади з власного досвіду, а також зупинився на проблемних питаннях, з якими йому та його колегам доводиться стикатися при підготовці та поданні конституційної скарги.

Не менш цікавим для учасників заходу був дискусійний модуль з питань взаємодії судів загальної та конституційної юрисдикцій, який провів заступник Голови Комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України Альберт Єзеров.

Під час дискусії обговорювалися питання щодо зупинення провадження судами загальної юрисдикції на час конституційного провадження у справі, висновки судів загальної юрисдикції щодо конституційності закону, а також розгляд справ за виключними обставинами через встановлену КСУ неконституційність правового акту, застосованого судом при вирішенні справи.

На завершення семінару перший заступник керівника Секретаріату КСУ Лариса Бірюк подякувала учасникам заходу за цікаві й актуальні виступи та жваву дискусію.

За повідомленням прес-служби суду