Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Під час вирішення питання щодо кваліфікації дій за ст. 270 Кримінального кодексу України (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) суди повинні зважати на те, що суб’єктом зазначеного злочину є будь-яка фізична особа, яка досягла 16-річного віку.
Такий висновок зробила колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу шістьох потерпілих на ухвалу апеляційного суду.
Відповідно до вироку місцевого суду сержант був засуджений за ч. 1 ст. 129 КК України (погроза вбивством) та за ч. 2 ст. 412 КК України (необережне знищення або пошкодження військового майна). Так, військовослужбовець, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, погрожував одному солдату вбивством. Після цього сержант спричинив пожежу в наметі свого підрозділу, полум’я від якої поширилось на чотири сусідні намети. Внаслідок цього шестеро військовослужбовців загинули, одинадцятеро – отримали тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості. Також під час пожежі була знищена зброя, бойові припаси та інше військове майно.
За ч. 2 ст. 270 КК України військовослужбовець був виправданий.
Апеляційний суд залишив судове рішення місцевого суду без змін. У свою чергу потерпілі подали касаційну скаргу, стверджуючи, зокрема, про те, що виправдання засудженого за ч. 2 ст. 270 КК України є неправильним.
Суд першої інстанції виходив з того, що суб’єктом зазначеного злочину є особа, на яку покладаються обов’язки щодо дотримання відповідних правил. У зв’язку з тим, що на засудженого такі обов’язки покладені не були, суд прийняв рішення про відсутність у діях останнього складу зазначеного правопорушення.
Однак колегія суддів ККС ВС не погодилася з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.
Під час розгляду цього кримінального провадження було встановлено, що військовослужбовець, залишивши в наметі поряд з опалювальною піччю пластмасову ємність із 20 літрами легкозаймистої речовини, хлюпнув у топковий отвір пічки цю речовину, що зумовило її різке займання та потрапляння на зазначену пластмасову ємність і її спалаху, а надалі – до пожежі в усьому наметі.
У ст. 187 Закону України від 24 березня 1999 року № 548-XIV «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» зазначається: пожежна безпека в Збройних Силах України забезпечується здійсненням комплексу організаційних і технічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню пожежі та системою пожежного захисту. Усі військовослужбовці повинні знати й виконувати вимоги пожежної безпеки і вміти користуватися засобами пожежогасіння. Їм забороняється користуватися несправними печами, застосовувати для розпалення вогню запалювальні рідини, залишати матеріали, що можуть горіти, й майно поблизу печей та самі печі без нагляду.
Крім того, відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України громадяни зобов’язані виконувати правила пожежної безпеки.
Апеляційний суд залишив поза увагою неправильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність і на доводи апелянтів не надав відповідей, які б ґрунтувалися на положеннях чинного законодавства у сфері дотримання правил пожежної безпеки.
ВС скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74188541.
За повідомленням прес-служби суду