Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

     Є такі випадки, коли один з батьків принижує, б’є дитину, або ж взагалі не бере участь у вихованні, зовсім не цікавиться її життям. В такому випадку таку особу позбавляють батьківських прав. 

     Трапляються випадки, коли обох батьків позбавляють батьківських прав, внаслідок чого дитина може залишитися сиротою.

     Позбавлення батьківських прав – це не просто спосіб їхньої втрати, а й  вид сімейно-правової відповідальності за порушення одним із батьків або обома батьками прав своєї дитини.

     Статистика жахає! За 2017 рік до Вінницького районного суду Вінницької області надійшло 42 позови про позбавлення батьківських прав, з яких 29 позовів задоволено, в 2018 році вже перебувало на розгляді 15 таких  позовів.

     Згідно з ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України  мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

     1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

     2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

     3) жорстоко поводяться з дитиною;

     4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

     5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

     6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

     В Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» надано роз’яснення, що ухилення батьків від виконання батьківського обов’язку має місце, коли вони не забезпечують: необхідного харчування; медичного догляду;

     лікування дитини,  що негативно впливає на її фізичний розвиток як  складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі,  необхідному для її нормального  самоусвідомлення; не  надають  дитині   доступу   до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних  норм  моралі; не  виявляють  інтересу   до   її внутрішнього  світу; не  створюють умов для отримання нею освіти.

     Частиною 1 статті 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

     Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

     Особа, позбавлена батьківських прав:

     1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;

     2) перестає бути законним представником дитини;

     3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

     4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

     5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

     6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

     Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

     Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні.

     Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною матері, батькові, які позбавлені батьківських прав, якщо це не завдасть шкоди життю, здоров'ю та моральному вихованню дитини, за умови присутності іншої особи.

     При розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

     Діти народжуються, щоб жити в любові, турботі, в належному догляді та вихованні. Батьків, як і Батьківщину, не обирають. Діти люблять батьків просто тому, що це найрідніші люди, для кожного саме його батьки –  найкращі.

     То ж давайте будемо гідними називатися найкращими батьками та не будемо давати підстав для позбавлення нас батьківських прав! Дітям потрібні батьки!

 Суддя Вінницького районного суду Ю. Карпінська