Прес-служба господарського суду Сумської області розповіла читачам сайту, як розвивалося судочинство на Сумщині в останні 200 років.

Судова реформа 1864 року в Україні проходила поступово, вказується у повідомленні, розміщеному на офіційному веб-сайті суду. На території Сумщини суди, що утворювалися за судовими уставами, почали відкриватися з 1866 року.

Система загальних судів складалася з окружних судів та судових палат. Окружний суд був першою інстанцією загальних судів, в яких розглядалася основна частина кримінальних і цивільних справ. Цей суд виконував не лише судові, але також і прокурорсько-наглядові та нотаріальні функції. До територіальної підсудності Сумського окружного суду належали Сумський, Лебединський, Охтирський повіти Харківської та Рильський та Путивльський Курської губерній.

Будівля Сумського окружного суду була відома містянам як «будинок з пожежною вежею». Зараз це корпус№2 СумДУ на вул. Петропавлівська, 57. Раніше будівля належала повітовому очільнику дворянства М. Кондартьєву.

Згодом міська громада викупила ці стіни і віддала їх для потреб суду. Але у 80-х роках позаминулого століття через бурхливе ділове життя, яке переживав обласний центр, обсяг справ був надто великим для невеличкого штату.  Вочевидь, кількість працівників потрібно було збільшувати.

У  лютому 1912 року голова суду Д. Голєніщев-Кутузов звернувся до Сумської міської управи і Думи аби знайти вільного клаптика землі для будівництва нового храму Феміди. Місце знайшли. Спочатку планували звести навпроти Миколаївської церкви (місце, де нині розташована будівля ОДА на пл. Незалежності). Та, зрештою, для будівництва була придбана ділянка у камергера Двору Його Високості Олексія Величка. Нові фасади зводив відомий в Сумах архітектор Густав Шольц. Однак, мало хто знає, що автори проекту зовсім інші люди -  В. Дмитриев та відомий архітектор В. Пруссаков. У березні 1917 року Сумський архієпископ Митрофан у у колі громади освятив нову будівлю суду.  Службовці взялися до роботи, аж знову будинок у Феміди відібрали. Після встановлення радянської влади у ньому розміщувались різноманітні організації та партійні комітети. Свій слід лишила тут і події Другої Світової. 

Нині суди обласного центру розташовані за такими адресами:

Апеляційний суд Сумської області: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28;

Господарський суд Сумської області: м. Суми, проспект ім. Т.Шевченка,18/1;

Сумський окружний адміністративний суд:м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159;

Зарічний районний суд м. Суми: м. Суми, вул.Академічна,13.

Ковпаківський суд м. Суми:м. Суми, вул. Першотравнева, 12.

Сумський районний суд:м. Суми вул.Академічна,13.

Господарський суд Сумської області знаходиться на одній із магістральних вулиць Сум – проспекті Шевченка. Початок проспекту з боку вокзалу був задуманий як парадні ворота в місто, тому перші два будинки, що стоять при в'їзді на проспект, прикрашені декоративними вежами. А раніше вулиця, де знаходиться суд, мала назву - Гончарна.

Сьогодні Господарський суд Сумської області являє собою сучасну, високопрофесійну та добре оснащену судову установу розміщену у справжньому палаці правосуддя.

Його історія почалась у 1939 році, коли разом із заснуванням Сумської області було створено облдержарбітраж. Наприкінці лютого 1939 року оргкомітетом Президії Верховної Ради при УРСР по Сумській області було затверджено штат облдержарбітражу. Тоді його кількість складала 10 осіб. У зв’язку з окупацією області фашистськими загарбниками з жовтня 1941 року облдержарбітраж припинив свою діяльність. Проте його робота була відновлена вже у квітні 1944 року. Це була важка робота в умовах відбудови зруйнованого війною народного господарства. Арбітраж не був забезпечений ні відповідним приміщенням, ні необхідними матеріалами. Тож більшою мірою завдяки наполегливості працівників до кінця 1944 року було розглянуто та вирішено по суті 132 справи. Першими були спори, пов’язані з поверненням майна після німецької окупації та майнові спори за недостачею. Верховна Рада УРСР 4 червня 1991 року прийняла Закон «Про арбітражний суд», яким надала арбітражним судам статусу органів судової влади, що здійснюють правосуддя в господарських відносинах у якості спеціалізованих судових установ.

Вивчаючи історичні матеріали, відкриваються нові невідомі сторінки в діяльності суду і саме так створюються свої традиції, які передаються із покоління в покоління.

При підготовці матеріалу використовувались матеріали  та фрагменти наукових статей і краєзнавчих розвідок І. Алещенка, Ю. Лесіної, Ю. Козлова, публікація  «Бюро правничих комунікацій»

За повідомленням прес-служби суду