Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Перші підсумки роботи суду за перше півріччя цього року підбили під час зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді 27 липня 2018 року.
Як зазначив у виступі голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, упродовж першого півріччя 2018 року на розгляді в суді перебувала понад 61 тис. справ і матеріалів.
За цей час на розгляд до суду надійшло 55,6 тис. справ і матеріалів, з яких 36,6 тис. – переданих з Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, та 19 тис. нових.
З квітня кількість розглянутих справ і матеріалів перевищує показник надходження справ, що свідчить про те, що залишки справ зменшуються, звернув увагу Михайло Смокович.
Загалом упродовж січня–червня 2018 року судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді розглянули майже 19 тис. справ та матеріалів, це третина від загальної кількості тих, що перебували на розгляді. По суті розглянули понад 8 117 справ, з яких 7 822 – у касаційному порядку.
Голова КАС звернув увагу, що за результатами розгляду справ за касаційними скаргами 5 983 судових рішень залишено без змін (76% загальної кількості), 1 839 судових рішень змінено або скасовано (24%).
Найбільшу кількість справ, що надходять до суду, становлять податкові (надійшло 18 465 справ і матеріалів, 6 900 – розглянуто). Наступною категорією справ, які домінують у надходженні й розгляді, є «соціальні» (надійшло – 11 948, розглянуто – 5 219), з відносин публічної служби (надійшло – 5 279, розглянуто – 1600), з приводу регулювання містобудівної діяльності та землекористування (надійшло – 4 969, розглянуто – 1 152), з приводу реалізації публічної фінансової політики (надійшло – 4824, розглянуто – 613).
Михайло Смокович нагадав, що процесуальний закон містить кілька механізмів, спрямованих на формування єдиної судової практики. У разі виникнення потреби відступити від раніше сформованої позиції колегія суддів передає справу на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду. Станом на 1 липня цього року на розгляд палати передано 5 справ, об’єднаної палати – 2 справи та на розгляд Великої Палати Верховного Суду – 380 справ.
Ефективним та оперативним інструментом забезпечення єдиної судової практики є інститут зразкової справи. Упродовж звітного періоду вирішено по суті 7 зразкових справ, з них вимоги задоволено у 3 справах. На підставі судових рішень, ухвалених у зразкових справах, які набрали законної сили, підготовлено правові висновки, які направлено до державних органів влади для виконання.
Голова суду наголосив на тому, що нині вага рішення суду касаційної інстанції зросла. Це зобов’язує суддів касаційного суду виготовляти доступні, чіткі та зрозумілі судові рішення. Михайло Смокович вважає, що завданням на наступне півріччя є продовження роботи над змістом судового рішення та впровадження єдиної форми судового рішення в усьому суді.
Доповідач звернув увагу, що на початковому етапі формування практики застосування оновлених процесуальних норм нагальним завданням стало однакове «прочитання» суддями нових законодавчих положень. Тому з початку року було проведено чотири спільні наради суддів Верховного Суду за участю голів і суддів апеляційних та окружних адміністративних судів. Михайло Смокович вважає, що таке спілкування повинно проводитися систематично, в тому числі в режимі відеоконференцзв’язку. Також започатковано проведення регулярних нарад суддів Верховного Суду в КАС із суддями цього ж суду, обраними до Великої Палати Верховного Суду, а також спільні наради суддів Верховного Суду із суддями Конституційного Суду України.
Очільник суду вважає, що майбутнє комунікаційної діяльності суду – це широка просвітницька робота, безпосередня взаємодія судів з громадськістю. Суспільство повинно знати не лише про резонансні справи, а й мати реальне бачення того, що відбувається в суді, і таку інформацію може доносити суддя-спікер.
На завершення Михайло Смокович наголосив, що нагальною метою діяльності касаційного суду, на яку будуть надалі спрямовані основні зусилля, є формування єдиної судової практики на захист прав людини.