Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
13 червня 2018 року розпочав роботу VI Міжнародний судово-правовий форум, організований газетою «Юридическая практика» спільно з Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України і Координатором проектів ОБСЄ в Україні.
Одна із сесій першого дня форуму була присвячена питанням кадрового забезпечення правосуддя.
Зокрема, керівник секретаріату Вищої ради правосуддя Сергій Пушкар зупинився на питаннях, що стосуються інституту відрядження суддів як інструменту регулювання їхнього навантаження.
Сергій Пушкар зазначив, що інститут відрядження суддів – новий правовий інститут, новий інструмент саморегуляції судової системи.
Статтею 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено процедуру відрядження як тимчасового переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації.
Нормативне регулювання відрядження суддів здійснюється законами України від 2 червня 2016 року № 1401-VІІІ «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», від 21 грудня 2016 року № 1798-VІІІ «Про Вищу раду правосуддя»; рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 54/0/15-17 «Про затвердження Порядку відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації (як тимчасового переведення)», а також регламентами Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Доповідач нагадав, що підставами відрядження судді відповідно до статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є неможливість здійснення правосуддя та виявлення надмірного рівня судового навантаження у відповідному суді, припинення роботи суду у зв’язку: зі стихійним лихом, з військовими діями, із заходами щодо боротьби з тероризмом, з іншими надзвичайними обставинами. Крім того, звернув увагу, що обов’язковою умовою відрядження судді для здійснення правосуддя є наявність згоди на це самого судді, а строк відрядження – не більше ніж на 1 рік.
Водночас Сергій Пушкар звернув увагу на важливе застереження: в результаті відрядження судді не можна допустити надмірного навантаження в суді, в якому він працює. «Не можна за рахунок відрізання рукавів піджака ремонтувати кишені», – застеріг Сергій Пушкар.
Керівник секретаріату Вищої ради правосуддя навів дані щодо розгляду ВРП матеріалів про відрядження суддів як тимчасового переведення. Так, протягом 2017 року ВККСУ надіслано до Вищої ради правосуддя 85 подань про відрядження суддів. Усі подання були розглянуті Вищою радою правосуддя. За результатами їх розгляду ухвалено 80 рішень про внесення подання Президентові України про відрядження суддів, стосовно 4 суддів ухвалено рішення про відмову у внесенні подання Президентові України та залишено без розгляду подання ВККСУ стосовно одного судді.
Станом на 11 червня 2018 року Вищою радою правосуддя розглянуто 58 подань ВККСУ. За результатами розгляду ухвалено 19 рішень про внесення подання Президентові України про продовження строку відрядження судді, 36 рішень про внесення подання про відрядження судді, 3 рішення про відмову у внесенні подання про відрядження судді. Водночас 8 подань, які надійшли від ВККСУ, ще перебувають на розгляді у членів ВРП.
Під час виступу на Міжнародному судово-правовому форумі Сергій Пушкар зупинився і на проблемних питаннях застосування інституту відрядження судді. Зокрема, зазначив про неврегулювання питання щодо дій у разі відсутності відгуків суддів на оголошення ВККСУ щодо відрядження до відповідних судів. Крім того, звернув увагу, що на сьогодні не унормовано випадків неприбуття суддів до місця відрядження відповідно до указу Президента України. Водночас після 30 вересня 2018 року Вища рада правосуддя зможе скасувати рішення про відрядження судді за поданням ВККСУ в разі, якщо суддя без поважних причин не прибув до суду, до якого його відряджено.
На думку Сергія Пушкаря, в ситуації, яка нині склалася із кадровим наповненням судів, відрядження судді є об’єктивною необхідністю. Саме шляхом відрядження судді як тимчасового переведення можливо досягти кількох цілей, зокрема: забезпечення доступу до правосуддя, врегулювання навантаження у судах, підвищення авторитету правосуддя, підтримки кваліфікації судді.
Як приклад позитивного досвіду відрядження суддів, Сергій Пушкар розповів про відрядження судді Перевальського районного суду Луганської області Андрія Іванова до міста Яремче, де нині він є виконувачем обов’язків голови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області та одночасно єдиним суддею, який здійснює правосуддя у цьому суді.
Завершуючи свій виступ, Сергій Пушкар зазначив: «Судова реформа буде історією успіху України, і всі ми зможемо нею пишатися. Головне – щоб країна впоралася ще й з економічними питаннями. Завдання усіх присутніх – доводити до відома громадськості наші спільні успіхи, позитивні результати наших зусиль».
Прес-центр судової влади України