13 червня 2018 року розпочав роботу VI Міжнародний судово-правовий форум – традиційний науково-практичний захід, який газета «Юридическая практика» вже другий рік поспіль проводить спільно з Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України і Координатором проектів ОБСЄ в Україні. Цьогоріч захід проходить за сприяння Міністерства юстиції України і Національної асоціації адвокатів України.

Форум покликаний стати майданчиком для експертних дискусій і обміну думками між суддями, адвокатами, прокурорами, представниками юридичного бізнесу, органів влади, відомими ученими, вітчизняними і міжнародними фахівцями. Упродовж двох днів учасники заходу обговорять головні досягнення судової реформи і подальші кроки в цьому напрямі, проаналізують тенденції актуальних практик крізь призму новацій процесуального законодавства, ознайомляться з міжнародними стандартами судочинства, розглянуть питання кадрового забезпечення правосуддя тощо.

З вітальними словами до учасників форуму звернулися Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков, заступник голови Національної асоціації адвокатів України Валентин Гвоздій, шеф-редактор газети «Юридическая практика» Рустам Колесник.

«Судова реформа має три складові – законодавчу, інституціональну і кадрову», – задав тон подальшим дискусіям заступник Глави Адміністрації Президента України, координатор Ради з питань судової реформи, секретар Конституційної комісії Олексій Філатов, виступаючи із спеціальною доповіддю на VI Міжнародному судово-правовому форумі.

«Судова реформа: ефективне правосуддя – очікування vs. Результат»

«Судова реформа: ефективне правосуддя – очікування vs. Результат» – тема першої панельної дискусії VI Міжнародного судово-правового форуму. Модераторами виступили член Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко і керівний партнер Юридичної групи LCF Анна Огренчук.

Незалежність і очищення

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк у виступі проаналізував роль ВРП у забезпеченні якісного судочинства. За його словами, на нинішній склад ВРП покладена величезна відповідальність за закладення фундаменту процедур, які ефективно працюватимуть надалі. Зміни мають бути не просто одномоментними – вони повинні орієнтуватися на тривалий проміжок часу. А цей чинник може забезпечити, у тому числі, незмінність законодавства. За словами Ігоря Бенедисюка, наприклад, Регламент ВРП прийнятий не так давно і вже зазнав багатьох змін. Доповідач зазначив, що одним з найважливіших завдань Ради є забезпечення незалежності судового корпусу. Не менш важливе завдання – забезпечення єдності дисциплінарної практики.

Голова ВРП зазначив, що забезпечення незалежності, безсторонності та неупередженості суддів – пріоритетний напрям діяльності Вищої ради правосуддя. Він поінформував, що до ВРП надійшло понад 500 заяв від суддів щодо втручання в їхню діяльність та тиску на них. Водночас Ігор Бенедисюк зауважив, що не всі повідомлення суддів можна назвати втручанням у діяльність судді, та наголосив, що у багатьох випадках Рада констатувала наявність втручання в діяльність суддів і тиску на них.

На запитання Анни Огренчук стосовно причин збільшення кількості заяв про тиск на суддів Голова ВРП відповів: «Я б не сказав, що кількість заяв збільшилася. Кількість заяв про тиск на суд не зменшилася – і це мене хвилює».

Крім того, Ігор Бенедисюк зазначив, що на сьогодні залишається невирішеним питання про охорону судів: «Питання охорони судів є болючим, бо на сьогодні воно не вирішене. Для того, щоб судова охорона запрацювала таким чином, щоб дійсно була судовою охороною, потрібно багато чинників».

Голова ВРП зауважив, що чинним законодавством недостатньо врегульовано питання створення відповідного органу з необхідними повноваженнями. Водночас доповідач поінформував про розроблення пропозицій щодо внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими буде чітко регламентовано повноваження, статус працівників судової служби охорони. Крім того, зауважив про необхідність внесення змін до Положення про судову охорону, що дасть змогу активізувати процес створення судової охорони.

Про нові конкурсні принципи формування суддівського корпусу розповів учасникам форуму Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков. Він зупинився на кваліфікаційному оцінюванні, яке проводиться у рамках трьох процедур, і відзначив, що із судової системи за останні роки пішло близько 1500 суддів. Причина – кваліфікаційне оцінювання з використанням матеріалів, наданих НАБУ, що викликають запитання, на які судді не хочуть відповідати під час співбесід. Сергій Козьяков прогнозує, що цього року кваліфікаційне оцінювання усього суддівського корпусу, очевидно, не завершиться.

За словами Голови ВККС України, жодних жорстких наслідків призупинення участі Громадської ради доброчесності у кваліфікаційному оцінюванні суддів немає. Матеріали щодо суддів продовжують надходити, крім того, ГРД продовжує публікувати на своєму сайті інформацію стосовно доброчесності суддів.

«Головне завдання судової реформи – підвищення ефективності правосуддя, що оцінюється за двома критеріями: доступність правосуддя і якість судових рішень»,– зауважив член Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, передаючи слово першому заступникові Міністра юстиції України Наталії Бернацькій. Вона порушила питання стосовно головних маркерів ефективності правосуддя, зокрема щодо новацій судової реформи, які виявилися найбільш дієвими. За її словами, для Уряду судова реформа – один із пріоритетів.

Наталія Бернацька відзначила, що оцінювати процес судової реформи зарано, але вже зараз відчуваються кардинальні зміни. Судова система стала відкритішою, прозорішою. Стосовно участі Міністерства юстиції України зазначила, що робота над процесом виконання судових рішень триває. В Україні вже понад 100 приватних виконавців, з виходом їх «на арену» процес виконання судових рішень прискорився і став ефективнішим.

Єдність практики

Досвідом першого півріччя роботи Верховного Суду з питання забезпечення єдності правосуддя поділилася Голова Верховного Суду Валентина Данішевська.

Єдність судових рішень – один з інструментів, за допомогою якого можна досягти глобальної мети правосуддя – ефективного захисту громадян. Тільки цей інструмент може зміцнити впевненість людини в тому, що перед законом усі рівні. Проте, за словами Голови ВС, єдність судової практики – це не самоціль, адже треба дотримуватися пропорції, балансу між забезпеченням стабільності судової практики і посяганням на незалежність суддів. Застосовуючи позиції ВС, завжди треба пам’ятати про глобальну мету.

Валентина Данішевська відзначила, що, наслідуючи міжнародні тенденції, Україна відходить від абстрактного тлумачення законів. Єдність судової практики досягатиметься шляхом ухвалення судових рішень. Щоб досягти глобальної мети, рішення повинні мати авторитет як серед колег, так і серед суспільства. Саме на це зараз спрямована робота ВС.

Анна Огренчук подякувала Голові ВС за новий формат судових рішень і акцентувала увагу на ефективності такого інституту, як зразкова справа в адміністративній юрисдикції. У перспективі, на її думку, треба поширювати цей інститут на цивільний і господарський процеси.

«Суддівська незалежність – ключова цінність: професійна або громадська» – з доповіддю на таку тему виступив Голова Ради суддів України, суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук. За його словами, Рада суддів України працює над врегулюванням у рамках закону питання конфлікту інтересів суддів, над заходами щодо запобігання корупції в судовій системі. Здійснюється робота щодо впровадження стандартів для організації роботи в суді. Олег Ткачук наголосив, що авторитет судової системи багато в чому залежить від діяльності працівників апарату.

Також Рада працює над тим, щоб зрозуміти, що і в яких межах можна зробити для внутрішнього звільнення суддів від «скутості». «Можливість незалежного відправлення правосуддя багато в чому залежить від того, чи сприймає суддя себе незалежною фігурою», – резюмував Олег Ткачук.

Адвокатура і суди

«Адвокат в судовому процесі: зміна правил гри» – це питання було у фокусі уваги партнера ЮК EQUITY В’ячеслава Краглевича. На його думку, при введенні адвокатської монополії звуження прав людини не сталося. Пан Краглевич нагадав, що нова редакція Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ще не прийнята, але цієї події чекає уся професійна громадськість. Документ повинен розширити гарантії незалежності адвокатів, упорядкувати процеси при отриманні статусу адвоката, чітко визначити норми стосовно стажистів і помічників адвокатів, вирішити проблемні питання самоврядування на регіональному рівні. Прийняття нової редакції цього Закону стане логічним завершенням реформи адвокатури. «Правила гри мають бути встановлені, а учасники процесу повинні їх дотримуватися», – переконаний В’ячеслав Краглевич.

Відновлення довіри до судової влади: чи єприводи для оптимізму? – таке питання порушив партнер ЮК VB Partners Володимир Ващенко. За його словами, тиск на судову систему останніми роками тільки посилився. Говорячи про дисциплінарну відповідальність суддів, Володимир Ващенко відзначив, що навантаження ВРП настільки велике, що члени Вищої ради правосуддя перейдуть до розгляду «свіжих» заяв скаржників, коли судді підуть у відставку.

Сергій Козьяков нагадав, що 20 тисяч дисциплінарних матеріалів стосовно суддів ВРП дісталося від ВККС України, і більшість із них – це не дисциплінарні справи, а апеляційні і касаційні скарги. Сергій Юрійович закликав адвокатів вивчати форми для подання заяв стосовно поведінки суддів.

Ефективних інструментів щодо реагування на дії учасників процесу, на думку Володимира Ващенка, чинні процесуальні кодекси не містять. Суди самі не реагують на очевидні порушення. Проте передумови для оптимізму є. «Є сміливі судові рішення!», – резюмував спікер.

Джерело: Юридическая практика