Педагоги Міжгірщини про судову реформу та довіру до судової влади

30 березня 2018 року, з метою дослідження ставлення інтелігенції району до судової реформи, оцінки окремих аспектів діяльності судів, а також налагодження ефективного діалогу,  Міжгірським районним судом Закарпатської області  було проведено анкетування  педагогів-правознавців загальноосвітніх закладів району. Участь в відповідному опитуванні взяли 25 респондентів, тобто кожен учасник інформаційної зустрічі з суддею-спікером суду Кривкою Володимиром Павловичем, яка відбулася в цей же день.

Відповідаючи на запитання стосовно рівня обізнаності з судовою реформою, 64% відповіли, що знають  про неї, 32% - що дещо знають, 4%- не знають про неї.

Враховуючи інформацію, яка їм відома, переважна більшість опитаних (56%) не змогли чітко  визначити своє ставлення до судової реформи, 20% - мають позитивне ставлення, а 24%- негативне. На формування такого ставлення  впливають  наочні результати  реформи, адже 72% респондентів вважають, що сьогодні суди в Україні - не є самостійними,  а судді – не є незалежними , решті  28% - взагалі складно  висловити свою позицію з даного питання.

Педагоги вважають, що для того, щоб судді були незалежними, вони мають обиратися громадянами (28%), Верховною Радою (12%), Вищою радою правосуддя (20%). Ще 28% припускають, що немає значення, ким вони обираються або призначаються, а 12% - важко відповісти на це питання.

Переважна більшість опитаних не вважають українські суди об’єктивними та незалежними. Зокрема, якщо протилежними сторонами в суді виступають громадянин з високим рівнем доходів і громадянин з низьким рівнем доходів, то 56% респондентів вважають, що більше шансів виграти справу у громадянина з високим рівнем доходів.  У протистоянні представника органів державної влади і звичайного громадянина  більше двох третіх опитаних вважають, що більше шансів виграти має представник органів влади.

Відповідаючи на питання про те, чим, на їх думку, найчастіше керуються судді при винесенні судового рішення, переважна більшість респондентів вважали, що Законом (40%), обставинами справи (20%), майновим та/або посадовим становищем сторін (16%). Рідше опитувані відповідали, що судді, при прийнятті рішень, керувались власною вигодою та політичною ситуацією в державі (по 12%). Труднощі в наданні відповіді на дане питання виникли в 12% учасників.

Сьогодні доволі часто вітчизняні суди звинувачують у корумпованості, політичній залежності та необ’єктивності, з даним твердженням погодились 48% відсотків респондентів, разом з тим половини не могли визначитися з чіткою відповіддю на дане питання.

 Визначальне значення у формуванні громадської думки стосовно діяльності судової системи України, перебігу судової реформи,  мають засоби масової інформації, відповідний висновок підтверджений і результатами проведеного опитування, адже 48% респондентів дійшли відповідної думки на основі інформації, отриманої із ЗМІ.

Переважна більшість опитаних (72%) вважають, що громадянин України має більше  шансів отримати справедливе рішення в Європейському суді з прав людини, ніж в українському суді.

В цілому, результати проведеного дослідження показали, що доволі високий рівень негативного ставлення до судів значною мірою формується негативним інформаційним простором. Адже  більшість громадян не мали особистого досвіду спілкування з судом.

Примітно, що рівень довіри до суду значно покращується після особистого досвіду спілкування з судами, і саме тому одним з основних завдань суду є налагодження діалогу між судовою владою та громадянами  з метою підвищення їх обізнаності і формування об’єктивної думки.

За повідомленням прес-служби суду