Вища рада правосуддя 22 березня 2018 року розглянула повідомлення члена Вищої ради правосуддя Олексія Маловацького про втручання в його діяльність.

Член Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький доповів, що 12 березня 2018 року йому стало відомо про надходження до Вищої ради правосуддя депутатського звернення народного депутата України Купрія Віталія Миколайовича, у якому останній фактично звинувачує члена Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. у неправомірному втручанні в діяльність суддів Київського апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І. під час здійснення правосуддя у справі № 826/14653/17.

Зокрема, народний депутат вказав, що член Вищої ради правосуддя Маловацький О.В., переслідуючи власні інтереси, ініціював порушення дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів.

Відповідне звернення надійшло вже після того, як на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя 28 лютого 2018 року за посиланням: http://www.vru.gov.ua/news/3401 було розміщено повідомлення про недостовірність інформації щодо порушення дисциплінарної справи стосовно суддів Київського апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

Крім того, Олексію Маловацькому стало відомо, що раніше, а саме 22 грудня 2017 року, народний депутат України Купрій В.М. на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук розмістив коментар, у якому надав оцінку рішенню Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Цокол Л.І., зазначивши, «що те, що відбувається, є провокацією Банкової через підконтрольний їй контролюючий орган».

Олексій Маловацький зазначив, що, незважаючи на оприлюднену на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя інформацію, що розгляд матеріалів стосовно суддів Чаку Є.В., ФайдюкаВ.В., Мєзєнцева Є.І. дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя ще не здійснювався, а розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Цокол Л.І. триває, що згідно з чинним законодавством України оцінку судовим рішенням може надавати виключно суд вищої інстанції в порядку, визначеному процесуальним законом, а діям суддів на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку – дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя, народний депутат України Купрій В.М. допустив неодноразові неправдиві та необґрунтовані висловлювання щодо вчинення членом Вищої ради правосуддя Маловацьким О.В. тиску на суд, які містять оцінку рішень та діяльності дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя і члена Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., а також оцінку судових рішень.

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Вищої ради правосуддя у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

«Вважаю, що дії народного депутата України Купрія В.М. щодо надіслання до Вищої ради правосуддя депутатського звернення від 2 березня 2018 року, у якому містяться недостовірні відомості про вчинення членом Вищої ради правосуддя тиску на суд, та його публікації у соціальній мережі Фейсбук є впливом на мене як члена Вищої ради правосуддя у зв’язку з виконанням своїх повноважень, а метою таких дій є усунення члена Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., який входить до складу Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, від виконання конституційних та визначених законом повноважень», – зазначив Олексій Маловацький.

У зв’язку із зазначеним Вища рада правосуддя вирішила звернутися до Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України щодо оцінки дій народного депутата України Купрія Віталія Миколайовича.

Повний текст рішення буде оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Довідково

Дисциплінарний орган Вищої ради правосуддя не є судом держави, однак має характеристики «суду» з точки зору автономного трактування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та під час здійснення своїх функцій може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміна, фактично є квазісудом.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.

У контексті зазначеного можна дійти висновку, що не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу, щодо якого та на адресу якого судового органу здійснено прохання, критику під час здійснення ним законних повноважень, такі дії слід розцінювати як втручання в діяльність судових органів з метою схилення до прийняття певного рішення чи утримання від його прийняття.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» роз’яснено, що встановлене статтею 86 Конституції України право народного депутата України на запит є обмеженим і не поширюється на питання, пов’язані зі здійсненням правосуддя у конкретних справах. Залежно від характеру і змісту таких запитів та звернень їх слід розцінювати як втручання в судову діяльність.

У рішенні Конституційного Суду України від 19 травня 1999 року № 4-рп/99 у справі про запити народних депутатів України Суд указав, що народні депутати України не можуть звертатися із запитами, які суперечать закону. Це прямо випливає з частини другої статті 19 Конституції України, яка передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Запити народних депутатів України завжди вносяться з викладенням позиції депутата щодо судового рішення чи конкретних дій судді або у разі наявності у народного депутата України сумнівів щодо правильності рішення суду тощо. Викладені в запитах вимоги й пропозиції об’єктивно справляють певний вплив на суддів, що заборонено Конституцією України.

 Прес-центр судової влади України