На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення Вищої ради правосуддя від 1 лютого 2018 року № 295/0/15-18 «Про внесення змін до Регламенту Вищої ради правосуддя».

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 131 Конституції України  та пункту 9 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.

Главою 23 Регламенту Вищої ради правосуддя визначено порядок і процедуру розгляду Вищою радою правосуддя таких питань.

Значна кількість повідомлень, які надходять до Вищої ради правосуддя від суддів,судів, органів та установ системи правосуддя відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», містять відомості, які не можуть бути підставою для вжиття Вищою радою правосуддя заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, передбачених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

З огляду на зазначене виникла необхідність внесення змін до Регламенту в частині розгляду Вищою радою правосуддя питань стосовно вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.

Згідно із частиною першою статті 31 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя, її органи, член Вищої ради правосуддя для здійснення своїх повноважень мають право витребовувати та одержувати на їх запит необхідну інформацію та документи від:

1) суддів, судів, органів суддівського самоврядування, інших органів та установ у системі правосуддя;

2) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб;

3) юридичних осіб.

Відповідно до частини третьої цієї статті Закону особа, яка отримала запит Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя, зобов’язана протягом десяти календарних днів з дня його отримання надати необхідну інформацію та/або відповідні документи (їх копії).

Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органів або члена Вищої ради правосуддя щодо надання інформації або документів, або надання завідомо неправдивої інформації на їх запит мають наслідком відповідальність, встановлену законом (частина дев’ята статті 31 Закону).

Статтею 188-32 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) встановлено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, надання завідомо недостовірної інформації, а так само недодержання встановлених законом строків надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, Вищій раді правосуддя, її органу або члену Вищої ради правосуддя, а також за ненадання або несвоєчасне надання відповіді на подання Вищої ради правосуддя про виявлення та притягнення до відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушують гарантії незалежності суддів або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до пункту 9-2 частини першої статті 255 Кодексу Голова, заступник Голови Вищої ради правосуддя є особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення на підставі статті 188-32 цього Кодексу.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення встановлені статтею 256 Кодексу.

З огляду на викладене у Регламенті Вищої ради правосуддя закріплено порядок складання Головою Вищої ради правосуддя, заступником Голови Вищої ради правосуддя протоколів про адміністративні правопорушення.

Рішення Вищої ради правосуддя від 1 лютого 2018 року №  295/0/15-18 «Про внесення змін до Регламенту Вищої ради правосуддя»

Прес-центр судової влади України