7 листопада 2017 року у місті Страсбурзі відбулася міжнародна конференція «Суддівська доброчесність та корупція», організована Консультативною радою європейських суддів Комітету міністрів Ради Європи, про результати якої  Прес-центру судової влади України розповів представник від України в КРЄС, Голова Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко.

Якими є підсумки конференції «Суддівська доброчесність та корупція»?

Конференція, організована Консультативною радою європейських суддів «Суддівська доброчесність та корупція» була наповнена вкрай актуальними доповідями професіоналів європейського та світового рівня, дискусіями на гострі питання, що піднімались в даних доповідях та відчуттям єдності думки її учасників.

Були окреслені загальноєвропейські проблеми, ми спробували з’ясувати причини їх виникнення, знайти шляхи вирішення та усвідомити наслідки їх ігнорування.

Так, окремо, я хотів би зазначити про виступ Генерального Секретаря Ради Європи Турб'єрна Ягланда.

Відкриваючи Конференцію, Генеральний Секретар почав із зауваження про небезпечне зростання популізму в деяких країнах Європи. Він зазначив, що такі емоційні звернення несуть руйнацію, замість творення. А лідери, що їх використовують, повинні мати винятковий моральний авторитет, за для того щоб виступати від імені народу, тим самим підриваючи легітимність будь-якої опозиції, інституту чи незгодного голосу.

Для того, щоб коротко підсумувати, хочу процитувати Президента Європейської асоціації суддів пана Хосе Ігреха Матоса: «У демократичних державах судова влада є одночасно як незамінною, так і нестерпною; тому нашим призначенням має бути підтвердженням систематизованої раціональності, яка, зіштовхуючись зі все новими викликами сьогодення, діє рішуче заради   укріплення верховенства права. А суддівська доброчесність була, є і буде наріжним каменем, вчора, сьогодні, і для майбутнього суддів».

Відомо, що минулого року Група держав по боротьбі з корупцією (ГРЕКО) провела оцінювання щодо запобігання корупції стосовно суддів в Україні, чи обговорювалися результати цього дослідження. Наскільки ситуація в Україні відрізняється від ситуації в інших країнах Ради Європи? Якими є європейські рецепти боротьби з корупцією в судовій системі?

Оскільки темою конференції були питання суддівської доброчесності та проблема корупції в судовій владі, дуже актуальним був виступ одного з вельмишановних доповідачів на Конференції, Глави ГРЕКО Маріна Мрчели.

Звісно, у своїй промові пан Мрчела поділився з учасниками заходу результатами проведеного ГРЕКО 4 раунду оцінювання, який стосується запобіганню корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів. Слід зазначити, що під час висвітлення найбільш болючих моментів, які були виявлені впродовж дослідження та рекомендацій, наданих ГРЕКО за його наслідками, пан Мрчела тактовно не оголошував назви країн, яких стосувався той чи інший пункт його доповіді.

Взагалі, більшість правових систем країн Європи мають схожі проблеми пов’язані з доброчесністю окремих суддів, проблеми із забезпеченням незалежності судової влади та довіри до неї. Тому дозвольте окреслити загальні тенденції в судових системах країн-членів Ради Європи та надані ГРЕКО рекомендації.

Так, Марін Мрчела зазначив, що в цілому, в багатьох країнах суспільство має високий рівень довіри до суддів. Проте, ГРЕКО все ще спостерігає серйозні проблеми, що стосуються незалежності суддів та слабкі місця в розділенні трьох гілок державної влади. ГРЕКО дотримується однозначної позиції: незалежність правосуддя повинна визнаватися та гарантуватися всіма гілками влади.

Окрім того, голова ГРЕКО розповів учасникам про три сфери, в рамках яких, більшість країн отримали рекомендації стосовно суддів.

По-перше, це відбір суддів на посаду, їх кар'єрний розвиток та умови праці.

Більшість країн отримали рекомендації щодо відбору, переведення та підвищення суддів. Пан Мрчела наголосив, що рішення з цих питань повинні прийматися на основі чітких та об'єктивних критеріїв, на основі заслуг та здобутків. Дослідження показали, що лише в невеликій кількості країн участь в призначенні суддів беруть виконавча чи законодавча гілки влади. У більшості країн все ж таки ключову роль відіграють Ради юстиції.

Так, одній з країн-членів ГРЕКО рекомендував посилити вирішальний вплив органів суддівського самоврядування на процеси призначення, підвищення та інше. Для іншої країни Група рекомендувала суттєвого скоротити п'ятирічний випробувальний термін для суддів призначених вперше.

Загальними рекомендаціями ГРЕКО стали: посилення ролі судової влади у процедурах відбору, підвищенні та звільненні суддів та зменшення ролі глави держави у цьому процесі, а також забезпечення можливості оскарження суддями будь-яких відповідних рішень до суду.

По-друге – це етичні принципи та правила поведінки

Переважна більшість країн-членів ГРЕКО отримали рекомендації щодо етичних кодексів. Третина з країн-членів не мають таких взагалі (нагадаю, в Україні Кодекс суддівської етики був прийнятий ще у 2013 році), іншим – зосередитися на їх реалізації.

Так, ГРЕКО рекомендував країнам прийняти кодекси професійної поведінки, із зазначенням практичних прикладів; створити в рамках судової системи орган, який би надавав суддям конфіденційні консультації з питань доброчесності та інших етичних питань; запровадити спеціалізовані тренінги та семінари задля підвищення обізнаності суддів про стандарти поведінки та підвищення їх кваліфікації.

По-третє: нагляд і контроль.

Тут ГРЕКО рекомендував, наприклад, убезпечити країни від використання дисциплінарних проваджень як інструмент впливу відносно суддів; усунути від виконання даної функції органи виконавчої влади; чітко визначити перелік порушень збоку суддів, що тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність; забезпечити можливість суддів оскаржувати дисциплінарні рішення відносно себе в суді та інше.

У якості висновку, пан Мрчела зазначив, що заради недопущення регресу в питанні суддівської доброчесності та, як наслідок, незалежності судової влади, європейським країнам необхідно виконати всі рекомендації, надані ГРЕКО у звітах. Оскільки чесне, незалежне правосуддя є запорукою дотримання принципу верховенства права, цінностей Ради Європи та невпинного розвитку та правової безпеки суспільства.

Яких аспектів стосуватиметься висновок КРЄС за підсумками цього дослідження?

Цього року КРЄС, відповідно до раніше визначеної теми, прийме Висновок щодо ролі судів у відношенні однакового застосування закону. Він стосуватиметься питань узагальнення судової практики, однакового застосування закону, відповідності рішень судів нижчих інстанцій висновкам Верховного суду, проблемним питанням в цій сфері та інше.

Щодо майбутнього Висновку КРЄС у 2018 році, безперечно результати дискусії та обговорення в рамках Конференції, звіти ГРЕКО та думки експертів КРЄС знайдуть своє відображення в рекомендаціях Ради для країн-членів.

Що означає для українських суддів членство в КРЄС?

Участь в КРЄС для українських суддів, в їх світосприйнятті, в самоусвідомленні дозволяє повноправно відчувати себе як європейських суддів, які поділяють європейські цінності та керуються європейськими стандартами.

Впродовж довгого часу Рада Європи та Консультативна рада європейських суддів відкривають шляхи розвитку та допомагають становленню правової системи України взагалі, та судової влади зокрема, й не тільки за допомогою висновків.

КРЄС підтримувала Україну, надавала рекомендації, не залишала без відповіді звернення суддів України, вивчала нашу проблематику, схвалювала наші досягнення.

Назвіть ключові зміни, які стали можливі в українській судовій системі завдяки висновкам КРЄС?

Одним з найголовніших здобутків України, які стали можливі зокрема завдяки роботі Консультативної ради європейських суддів, є внесення змін до VIII Розділу Конституції України – Правосуддя.

Так, зі змінами до Основного Закону в Україні запрацювала Вища рада правосуддя, яка формується за принципом 50%+1. Половиною від складу Ради є судді, обрані суддями; та Голова Верховного Суду, який входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

Дані зміни ухвалені відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку КРЄС № 1 «Про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів», Висновку КРЄС № 3 «Щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності» та Висновку КРЄС № 10 «Щодо судової ради на службі суспільства»

Ще одним досягненням, що стало можливим завдяки положенням закріпленим у Висновку КРЄС № 1, Висновку КРЄС № 3 та Висновку КРЄС № 18 «Позиція судової влади та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» – є процес скасування п’ятирічного випробування для суддів, призначених на посаду вперше. А також відсторонення Парламенту від процесу призначення, переведення та звільнення суддів, і передача даних функцій до повноважень Вищої ради правосуддя. Дані зміни допомогли виключити політичний вплив законодавчої влади на Феміду.

Інф. Прес-центру судової влади України