Питання поліпшення внутрішньої та зовнішньої комунікації судової системи обговорили на Міжнародній конференції «Комунікація судової влади: єдиний голос як інструмент для розбудови довіри», яка відбулася у Львові.

Захід, організований Вищою радою правосуддя спільно з комунікаційною агенцією «Good to know», Проєктом ЄС «Право-Justice», Програмою USAID «Справедливість для всіх» у межах Проєкту «Посилення комунікаційних компетенцій судової системи України шляхом розвитку ефективної системи внутрішньої комунікації та стійких інструментів комунікації», що фінансується Литовським фондом розвитку співробітництва.

У вітальному слові Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик зазначив, що надзвичайно важливим є донесення до громадськості інформації від першоджерела. Судова влада послідовно змінює власні підходи задля підвищення ефективних способів комунікацій з суспільством. Адже, на його думку, суспільство має розуміти ті завдання, проблеми та виклики, які стоять перед судовою владою.

Григорій Усик висловив думку про важливе значення комунікації для підвищення довіри до судової влади за допомогою роботи з молоддю через просвітницькі заходи.

Він також наголосив, що висвітлення подій в негативі легко сформувати і надзвичайно складно змінити.

Він також наголосив, що висвітлення подій в негативі легко сформувати і надзвичайно складно змінити.

Член ВРП Олександр Сасевич звернув увагу на те, що будь-яка інформація про суддів судів будь-якої інстанції чи представників судових органів безпосередньо впливає на рівень довіри до всієї судової влади, в тому числі і на органи врядування такі як Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада правосуддя, які формують судовий корпус. Отже, проблема одного стає проблемою усіх і врешті впливає на авторитет правосуддя.

Суддя Конституційного суду України Віктор Городовенко переконаний, що судді мають активніше спілкуватися з суспільством, водночас судді мають пам'ятати, що їх сприймають за тим, що вони говорять, тому суддівська стриманість є надзвичайно важливою. За його словами, судді мають не лише етичний, але і юридичний обов’язок стояти на захисті незалежності судової влади.

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Людмила Волкова зазначила, що на сьогодні діяльність судів, а також органів і установ судової влади – надзвичайно відкрита та прозора. Наступним є виклик побудувати роботу таким чином, щоб забезпечити захист і повагу до гідності особистості та її професійної репутації суддів.

Співзасновниця агенції «Good to know» (Литва) Реда Молієне презентувала результати Проєкту «Розвиток комунікації у судовій системі України» і відзначила високий рівень розвитку комунікацій в Україні. Водночас вона звернула увагу на те, що досить важко забезпечити уніфікований підхід до комунікацій, тож варто спрямувати зусилля для досягнення цієї мети.

Реда Мольєна сказала: «Існує загальне розуміння того, що комунікація - це дуже важливий інструмент для суддівської влади для того, щоб зміцнювати незалежність суддів та громадську довіру до рішень судів».

Керівник Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська зазначила, що Проєкт не перший рік докладає багато зусиль для покращення судової комунікації та забезпечення доступу до правосуддя. Вона звернула увагу, що ефективна, якісна та уніфікована комунікація судової влади є необхідною умовою для розбудови довіри громадян до судових інституцій.

На необхідності донесення важливої інформації про діяльність з боку саме судів наголосила юридична радниця Програми USAID «Правосуддя для всіх» Уляна Пашинна.

Керівник пресофісу ВРП Володимир Гуржи зауважив, що про роботу судів суспільство, здебільшого, дізнається з чуток і новин, природа яких – резонансні та скандальні кейси, тож вважає, що активна комунікація має йти від суду. А пресофіс завжди надасть відповідну методичну і практичну допомогу.

Також виступаючий навів приклади вдалої комунікації, яка сприяла позитивному сприйняттю судової влади зовнішньою аудиторією, зокрема, це матеріали міжнародних і національних медіа про роботу судів на прифронтових територіях, інтерв’ю із суддями, які перебували в складі ЗСУ, які пройшли полон, а також про добровольче формування територіальної громади «Мрія», в складі якого українські судді допомагають тримати протиповітряну оборону міста Києва тощо.

Під час конференції судді-спікери, керівники та представники органів судової влади, які є відповідальними за комунікацію і прагнуть підвищити її ефективність для поліпшення іміджу судової влади мали змогу набути нові знання щодо правил підготовки інформаційних матеріалів та їх оприлюднення, і що дуже нагально, поспілкуватися віч-на-віч з представниками провідних телеканалів, інформаційних агенцій, зокрема розслідувачів й інших медіа, почути їхню професійну позицію і аргументацію про підходи до викладення журналістських публікацій чи відеосюжетів. Представники медіа поінформували суддів про специфіку підготовки інформаційних матеріалів для залучення якомога більшої аудиторії, підвищення кількості переглядів, зокрема розповіли про скромний рівень зацікавленості громадськості до діяльності судів і підвищену увагу до окремих резонансних справ.

Одним із головних результатів заходу стало те, що у ході діалогів й часом доволі гострих дискусій сторони, які є представниками третьої і четвертої гілок влади, змогли усвідомили, що між ними немає антагонізму. Представники медіа висловили зацікавленість у розвитку взаємодії і конструктивної комунікації. А судді продемонстрували, що дослухаються до думок громадськості, і самі прагнуть бути почутими, і усвідомлюють, що медіа є тією ланкою, яка може сприяти комунікації між судами і суспільством.

Під час заходу також йшлося про координацію внутрішньої співпраці між судами щодо обміну інформацією, було презентовано «Посібник із питань судової комунікації», у якому містяться рекомендації з ефективної внутрішньої співпраці та професійної комунікації зі ЗМІ та суспільством, і який є допоміжним для працівників судів, відповідальних за комунікацію.

Вища рада правосуддя