Недовіра громадян до судової влади зростає через сплановані інформаційні кампанії, які дискредитують суддівське врядування. Протягом 2019-2021 років у ЗМІ «вливались» численні оціночні судження, які дезінформували людей і впливали на викривлення громадської думки.

Про це йшлося під час брифінгу «Недовіра до судів в Україні: організована криза чи об’єктивна реальність», присвяченого особливостям висвітлення діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та судів у 2019-2021 роках. Захід відбувся 6 жовтня у пресцентрі Вищої ради правосуддя.

У брифінгу взяли участь в.о. Голови ВРП Олексій Маловацький, керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович, голова Комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України Марина Ставнійчук.

Під час заходу презентували моніторингове дослідження медіаполя щодо висвітлення діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у період 2019-2021 років. Експерти проаналізували тривалу інформаційну кампанію грантових організацій, що спеціалізуються на питаннях судової й антикорупційної реформи з точки зору дотримання журналістських стандартів.

«Аналіз даних моніторингу свідчить про те, що за рахунок активного просування негативних коментарів та оціночних суджень окремих експертів-активістів, громадська думка була викривлена. Оцінка діяльності Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в українських медіа подавалась упереджено.  В результаті ми побачили зниження довіри громадян до судової влади і численні спроби змінити законодавство про судоустрій, мотивуючись штучно створеною проблемою», - говорить керівник політико-правових програм ГО «Український Центр суспільного розвитку» Ігор Рейтерович.

Довкола незалежності суддів, як основоположного принципу діяльності судової влади, постали гібридні загрози, - вважає голова Комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України Марина Ставнійчук. За її словами, в Україні практично з 2016 року здійснюється безкінечні експерименти над судовою владою без належного аналітичного фахового супроводження за відсутності консенсусного транспарентного підходу до реформування судової влади. Політична влада України упродовж останніх 5 років створила прецедент перекладення своєї відповідальності за стан речей в державі на судову владу; тим самим відволікаючи увагу  українського суспільства, міжнародної спільноти від реальних проблем управління державою, стану економіки, невирішених проблем місцевого значення. У зв’язку з тим, що реальної судової реформи не відбувається національними силами, а є безкінечний тиск на судову владу, вишукуються все нові і нові способи впливу на формування судової влади і органів суддівського врядування. Одним із них є відносно новий інструмент – громадські ради, етичні і конкурсні комісії, де міжнародним експертам  і грантовим організаціям намагаються передати повноваження з формування судової влади, таким чином усуваючи з цього процесу національні інститути і професійні юридичні спільноти.

«Звичайно, що це питання стало предметом розгляду Конституційного суду і Венеційської комісії. Їхні рішення відомі, і про жодний беззастережний мандат для іноземців не йдеться. Ба більше, це небезпечна ідея, яка межує з втратою державою суверенітету. Конституційна та інституційна судова реформа 2016 року та наступних років не була випробувана належним чином в повному обсязі на практиці. Натомість відбуваються безкінечні експерименти над судовою владою та органами суддівського врядування. В жодній країні світу не змінюють правила гри для судової влади щороку. Проте в Україні новим органам суддівського врядування – ВРП та ВККС – не дали можливості працювати без змін до законодавства впродовж хоча б однієї каденції. Ці зміни не були погоджені з судовою владою, а, навпаки, розроблялися в умовах щоденного негативного пресингу з метою сформувати суспільну недовіру і зневагу до судів», - наголошує Марина Ставнійчук.

Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів України мають формуватися у складі представників усіх інституцій, діяльність яких регулюється розділом Конституції «Правосуддя», - пояснює в.о. голови ВРП Олексій Маловацький.

«Вища рада правосуддя та ВККСУ мають формуватися у складі представників усіх інституцій, діяльність яких регулюється розділом Конституції України «Правосуддя». Цей принцип уже був підтверджений Венеційською комісією як такий, що відповідає європейським стандартам. Представництво кожної юридичної професії забезпечує баланс у діяльності органів суддівського врядування. Участь адвокатів, науковців – це суспільний та громадський контроль за діяльністю судової влади. Однак, як ми бачимо, продовжуються спроби через наднаціональні комісії, Етичну раду і Конкурсну комісію, в яких не враховуються голоси українських громадян, змінити не тільки принцип формування складу ВККСУ і ВРП, але й персональний склад цих органів. Це неприйнятна ідея. Вона позбавляє професійні спільноти права обирати своїх представників, а громадян України – права на справедливий судовий розгляд», - вважає в.о. Голови ВРП Олексій Маловацький.

Відео за посиланням: https://bit.ly/3AgY5wf

Вища рада правосуддя