Член Вищої ради правосуддя доктор юридичних наук Віктор Грищук взяв участь у V Харківському міжнародному юридичному форумі. Захід проводиться спільно Міністерством економіки України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством юстиції України та Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого. У ньому  беруть участь представники близько 30 країн.

Під час засідання тематичної секції «Проєкт нового Кримінального кодексу України у вимірі верховенства права» Віктор Грищук проаналізував проєкт нового кодексу та висловив свої пропозиції.

Зокрема, Віктор Грищук зауважив, що наукою кримінального права та світовою кодифікаційною практикою доведено, що наріжним принципом чергової кодифікації кримінального законодавства має стати принцип гармонійного і одночасного проведення чергової кодифікації трьох галузей законодавства: кримінального (карного) матеріального, кримінального (карного) процесуального та кримінального (карного) виконавчого. З огляду на це є сенс обговорити питання про створення єдиного кодексу у трьох книгах під назвою «Кодекси карного законодавства» або «Кодекси законів про карну відповідальність». Стосовно карного матеріального кодексу зазначив, що доцільно зберегти його поділ на дві частини – «Загальну» і «Спеціальну».

Член ВРП відзначив як нову позитивну рису проєкту наявність у ньому розділу «Принципи Кримінального кодексу України». На його думку, змістове наповнення кожного з них є оптимальним. Водночас вважає, що  статтю 1.2.6 «Гуманізм» доцільно назвати «Гуманність» або «Людяність», а статтю 1.2.7 «Однократність» варто назвати «Одноразовість», забезпечивши відмінкову кореляцію з іншими принципами. Віктор Грищук як позитивний аспект відзначив також наявність у проєкті кодексу розділу 1.3 «Значення термінів Кримінального кодексу України» та вказав про необхідність доповнення його низкою інших термінів, які потребують визначення.

На думку члена ВРП, книгу третю «Про кримінально-правові засоби та їх застосування» потрібно доповнити розділом 3.11 «Застосування кримінально-правових засобів щодо іноземних громадян та осіб без громадянства», а також більш детально врегулювати такі питання: дипломатичний імунітет та його кримінально-правове значення; передання для відбування покарання іноземців, які вчинили злочини на території України і засуджені за них на підставі КК України, державі, громадянами якої вони є; видача іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду або для відбування покарання іноземців та осіб без громадянства, що постійно не проживають на території України; міждержавний обмін засудженими за вчинення кримінальних правопорушень.

Віктор Грищук вважає, що недоцільно включати до книги третьої «Загальна частина» проєкту кодексу розділ 3.9 «Судимість», оскільки це спосіб своєрідної стигматизації, клеймування людини, характерний для тоталітарних держав.

Він також звернув увагу, що в розділі 4.5 «Злочини проти волі і гідності людини» відсутній склад злочинів «Наклеп» та «Образа». На переконання Віктора Грищука, відмова від кримінально-правового захисту гідності людини в цій частині не узгоджується з курсом України на інтеграцію в європейське співтовариство, де кримінальні кодекси передбачають відповідальність за посягання на ці цінності.

Крім цього, член ВРП запропонував низку інших доповнень до проєкту кодексу.

Цього року в межах Форуму проводиться шість панельних дискусій: «Захист економіки від впливу організованої злочинності»; «Бізнес і права людини: пошук стійких моделей»; «Україна – НАТО: від партнерства з розширеними можливостями до членства в альянсі»; «Земельне право: скасування мораторію як рушій розвитку»; «Еколого-правові аспекти сталого розвитку»; «Права людини в умовах цифрової трансформації суспільства: сучасні виклики, світові тенденції, особливості реалізації і захисту». Лекторами Форуму стали відомі експерти провідних університетів світу, визнані українські професори, досвідчені юристи-практики, представники державних органів та комітетів.

Харківський міжнародний юридичний форум засновано у 2017 як відкриту міжнародну платформу для обговорення  проблем, найбільш актуальних для світової юридичної спільноти. Завдання Форуму – сформувати модель постійної взаємодії академічної спільноти, громадських об’єднань, бізнесу та влади з найбільш актуальних питань юридичної науки та практики в умовах глобалізаційних викликів; визначити пріоритетні напрями  роботи у сфері модернізації наукових досліджень; забезпечити запровадження новітніх передових технологій вищої школи та дослідницької діяльності; закріпити за Форумом статус центру міжнародного співробітництва у сфері правознавства.

Вища рада правосуддя