Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Вища рада правосуддя послідовна у дотриманні справедливого балансу між захистом інтересів суддів та громадян, які звертаються зі скаргами на суддів. На цьому наголосила член Вищої ради правосуддя Світлана Шелест під час зустрічі у межах програми підготовки для підтримання кваліфікації голів касаційних судів у складі Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, його Апеляційної палати, голів і заступників голів апеляційних та місцевих судів, організованої Національною школою суддів України.
За словами Світлани Шелест, значимість інституту дисциплінарної відповідальності судді не можна недооцінювати, адже він покликаний виконувати, перш за все, превентивну функцію і тим самим сприяти додержанню суддями передбачених законом процедур під час розгляду судових справ, запобігає порушенням та можливим зловживанням з боку суддів, підвищує якість та ефективність правосуддя, сприяє дотриманню високих стандартів поведінки судді. Через цей інститут судді підзвітні і відповідальні перед суспільством.
Член ВРП констатувала, що у 2020 році до Ради надійшло 10 489 дисциплінарних скарг, тоді як розглянуто 13 425 з урахуванням залишків попереднього періоду. Навела також статистику результатів розгляду скарг та дисциплінарних проваджень.
«І хоч така кількість скарг є надмірною, втім це не є свідченням поганої роботи суддів чи то незадовільного функціонування судової системи. Підставою для подання більшості скарг, як правило, є незгода із процесуальними діями та рішеннями суду. Мають місце і нарікання на процесуальні порушення, необ’єктивний підхід до розгляду справ, безпідставне затягування строку розгляду справи. Є, на жаль, непоодинокі випадки небезпідставних нарікань на недотримання суддями етичної поведінки, що підриває авторитет правосуддя», - сказала вона.
Світлана Шелест навела конкретні приклади дисциплінарних проступків, наслідком яких стала дисциплінарна відповідальність судді, окреслила межі правової оцінки Вищою радою правосуддя дій судді. Наголосила також на важливості правових позицій Великої Палати Верховного Суду у формуванні практики та єдності правових позицій Ради.
Аналізуючи дисциплінарну практику ВРП, Світлана Шелест зазначила, що Радою враховуються в сукупності всі обставини, що мають значення у дисциплінарній справі, такі як характер порушень, допущених суддею, наслідки, які настали в результаті вчинення проступку, а також дані, що характеризують особу судді, зокрема його репутація, судове навантаження, дотримання суддею етичних стандартів.
Окрему увагу Світлана Шелест зосередила на проблемних питаннях, що виникають у зв’язку із закриттям провадження у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів). «Враховуючи характер таких правопорушень, їх суспільну небезпеку та вкрай негативні наслідки, очевидно, що коли така справа закривається з необґрунтованих підстав малозначності чи у зв’язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, це зводить нанівець усю роботу не лише правоохоронних органів, а й суду. Це вкрай негативно впливає на авторитет правосуддя. Скарг та нарікань у цих справах чимало і у кожній конкретній справі перевіряємо чи мають місце ознаки дисциплінарного проступку судді», – сказала вона.
Світлана Шелест наголосила, що авторитет судової влади залежить від кожного судді. Крім наявних механізмів дисциплінарної відповідальності, вагомим чинником зміцнення довіри до суду є створення атмосфери нетерпимості професійного середовища до всього, що йде в розріз з присягою судді.