Вища рада правосуддя у консультативному висновку висловила низку зауважень та застережень до законопроєктів № 5369 та № 5370.

Законопроєктом № 5369 передбачено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві і визначити, що його територіальна юрисдикція поширюється на місто Київ. Крім того, передбачається установити, що із дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а розгляд і вирішення адміністративних справ, підсудних цьому суду, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду здійснюватиметься Київським окружним адміністративним судом.

Законопроєктом № 5370 пропонується доповнити розділ ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» новим пунктом, встановивши, що під час ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва положення частини шостої статті 147 цього Закону щодо порядку припинення здійснення правосуддя судом, що ліквідується, та передачі ним судових справ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Вища рада правосуддя як конституційний орган в системі судоустрою поділяє викладену Президентом України позицію щодо запиту суспільства на справедливість, безумовну повагу і довіру до суду та підтримує прагнення до відновлення і підвищення рівня довіри до судової гілки влади. Незалежність судової влади, відновлення сприйняття суспільством справедливого суду, зміцнення її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і Законів України, а також професійної етики в діяльності суддів є основним завданням Вищої ради правосуддя.

Водночас ВРП наголошує, що ліквідація та утворення судів має відбуватися з повним та неухильним дотриманням Конституції і законів України.

Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.

Згідно з пояснювальною запискою законопроєкт № 5369 розроблено в тому числі  у зв’язку з необхідністю забезпечення доступності правосуддя. Однак прийняття законопроєкту № 5369 може поставити під загрозу забезпечення конституційних прав громадян на доступ до правосуддя та його доступність.

Справи, які розглядаються Окружним адміністративним судом міста Києва та підлягають передачі до Київського окружного адміністративного суду, за правилами процесуального законодавства будуть розглядатися новим складом суду, а їх розгляд розпочнеться спочатку відповідно до положень частини чотирнадцятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проєктами законів не передбачено процесуальної визначеності реалізації права громадян на звернення з новими позовами, які підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

У провадженні Київського окружного адміністративного суду у 2020 році перебувало 19 665 справ і матеріалів, у тому числі 16590, які надійшли у звітному періоді. Усього розглянуто 10609 справ і матеріалів, середня кількість справ і матеріалів, розглянутих у 2020 році одним суддею – 558. У суді працює 22 судді.

Понад 45 тисяч справ, які наразі перебувають у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, будуть передані до Київського окружного адміністративного суду, що одномоментно збільшить рівень навантаження суддів цього суду більше ніж удвічі та поставить під загрозу належну реалізацію конституційного права громадян на судовий захист, передбаченого статтею 55 Конституції України.

Таким чином, принципи доступу до правосуддя і доступності правосуддя та принцип розумних строків розгляду справ в аспекті адміністративного судочинства буде порушено не лише на території міста Києва, а й на території Київської області.

ВРП наголошує, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права громадян на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить статті 55 Конституції України. Законопроєкти №5369, № 5370 не передбачають механізму переведення суддів та не вирішують питання збереження висококваліфікованих працівників апарату Окружного адміністративного суду міста Києва в системі судоустрою.

У разі ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду зараховані до штату ОАСК судді можуть бути переведені до новоствореного або до іншого суду того самого  рівня на підставі та в межах рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що, у свою чергу, буде можливим лише після формування її повноважного складу.За інформацією Державної судової адміністрації України в Окружному адміністративному суді міста Києва фактично перебувають на посадах 49 суддів.Штатна чисельність працівників апарату становить 190 посад.

Водночас у процесі ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва до створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України судді вказаного суду не будуть здійснювати судочинство та не будуть переведені. Разом із тим вони не будуть позбавлені статусу судді і отримуватимуть суддівську винагороду, що є неприпустимим в умовах тотального недофінансування судової системи.

У пояснювальній записці до законопроєкту № 5370 йдеться про те, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

Водночас очевидною є недостатність коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2021 рік на фінансування органів системи правосуддя, також для фінансування заходів, пов’язаних зі створенням нового суду та ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва.Розрахунку щодо таких витрат у пояснювальній записці не зазначено.

Такі витрати передбачатимуть щонайменше:

• витрати на оплату праці суддів (у тому числі тих, які в очікуванні переведення не будуть здійснювати правосуддя, однак отримуватимуть суддівську винагороду) та працівників апарату (враховуючи також виплату соціальних гарантій, передбачених на випадок звільнення у зв’язку з ліквідацією установи);
• поточні видатки, пов’язані із забезпеченням діяльності новоутвореного суду (виготовлення печаток/штампів, оренда приміщень (у разі потреби), закупівля обладнання та витратних матеріалів (адже у законопроєкті не йдеться про створення нового суду на матеріально-технічній базі ліквідованого ОАСК, невідома прогнозована чисельність суддів та працівників апарату, потреба у додаткових приміщеннях (обладнанні) тощо);
• збільшення видатків на надсилання поштової кореспонденції у справах, що пов’язані зі зростанням кількості запитів учасників процесу щодо перебігу розгляду їхніх справ, тощо.

ВРП акцентувала, що на сьогодні Комісією з питань правової реформи при Президентові України  розроблено проєкт Стратегії розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства, яким передбачається два альтернативних варіанти вирішення вказаної проблеми: зміна предметної підсудності справ за участю вищих органів державної влади, а також – розгляд питання щодо створення вищого спеціалізованого суду з розгляду адміністративних справ за участю центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

ВРП звернула увагу Верховної Ради України на те, що ліквідація та утворення судів має відбуватися з повним та неухильним дотримання чинного законодавства України.

Вища рада правосуддя