До порядку денного засідання Верховної Ради України 19 травня 2021 року включено розгляд законопроєкту № 5068 «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

Вказаний законопроєкт передбачає запровадження Етичної ради у складі трьох осіб, визначених Радою суддів України, і трьох осіб, визначених міжнародними організаціями, яка встановлює відповідність кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності; визначає конкурсні засади добору кандидатів для здійснення відповідним органом обрання (призначення) члена ВРП; оцінює відповідність критеріям діючих членів ВРП (крім Голови Верховного Суду).

Вища рада правосуддя вважає за необхідне звернути увагу народних депутатів України на суттєві недоліки законопроєкту, його антиконституційні положення та високу ймовірність руйнівних наслідків його ухвалення.

Нагадаємо, що ігнорування позиції суддівської спільноти та органів суддівського врядування під час ухвалення законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (Закон № 193-IX) призвело до зупинки роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Через непродумані законодавчі зміни, зумовлені політичною доцільністю, вже понад півтора року заблоковані кадрові процедури. Через значний кадровий дефіцит обмежено доступ громадян до правосуддя.

Як тимчасовий захід частково повноваження ВККСУ, зокрема щодо відрядження суддів у суди, які перебувають на межі закриття, передані ВРП.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України наголосило, що утворенням Етичної ради обмежується свобода конституційно визначених суб’єктів формування ВРП обирати (призначати) членів до ВРП, адже це питання фактично віддається на вирішення новоутвореної Етичної ради.  При цьому Основний Закон не містить застережень, що будь-який орган може обмежувати конституційно визначених суб’єктів формування конституційного органу.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 визнано неконституційною норму, якою утворювалася Комісія з питань доброчесності та етики, до повноважень якої була віднесена оцінка відповідності члена або кандидата до складу ВРП та ВККСУ принципам добросовісності та етичних норм судді. КСУ вказав, що повноваження Комісії щодо контролю за діяльністю членів Вищої ради правосуддя та суддів Верховного Суду не мають конституційної основи. Орган, утворений при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо такого конституційного органу. Однак у законопроєкті № 5068 Етичній раді пропонується надати аналогічні повноваження.

Згідно із законопроєктом рішення Етичної ради вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало щонайменше чотири члени Етичної ради, три з яких  запропоновані міжнародними організаціями. Це забезпечує привілейоване становище членів міжнародних організацій в процесі формування складу незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування.

ВПР наголошує, що відповідно до Конституції України брати участь у формуванні органів державної влади, тим більше конституційних органів, мають право громадяни України, а не іноземці. Участь міжнародних партнерів у формуванні конституційних державних органів фактично є посяганням на державний суверенітет України. Вони можуть бути наділені виключно дорадчою функцією.

Законопроєктом передбачено, що з дня внесення подання про звільнення члена ВРП з посади з підстав невідповідності критеріям доброчесності такий член ВРП відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до ухвалення рішення органом, що обрав (призначив) цього члена ВРП. Водночас не зазначено, впродовж скількох днів цей орган має ухвалити таке рішення. За відсутності обмежень у часі, а також обмежень щодо кількості членів ВРП, які одночасно можуть бути відсторонені від посади, виникає реальна загроза блокування роботи ВРП на тривалий строк. Це робить неможливим виконання владних повноважень колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування через рішення органу, який не наділений повноваженнями зупиняти роботу органів державної влади.

Венеційська комісія неодноразово вказувала, «що законодавство не слід використовувати як засіб для припинення строку повноважень осіб, обраних або призначених за Конституцією».

Як зазначено у консультативному висновку ВРП до законопроєкту, прослідковуються намагання втрутитись у діяльність судової влади, хоча у конституційній демократії судова влада та суди не мають зазнавати кардинальних змін, оскільки це є посяганням на принципи верховенства права, демократії, поділу влади, незалежності суддів та інші конституційні цінності.

У Вищій раді правосуддя високо цінують підтримку і допомогу міжнародних партнерів у всіх процесах, які пов’язані з реформуванням судової гілки влади. Водночас у ВРП переконані, що неприпустимо поступатися виключним правом українського народу формувати органи державної влади. Міжнародним організаціям має бути відведена дорадчо-консультативна функція.

Слід взяти до уваги, що склад Вищої ради правосуддя після створення органу сформований у кращих європейських традиціях за міжнародними і європейськими стандартами. ВРП складається із членів, більшість з яких є суддями, які пройшли відповідні перевірки на предмет компетентності, доброчесності і професійної етики.

Нагадаємо, кандидати в судді та члени органів суддівського врядування проходять спеціальну перевірку, судді та члени органів системи правосуддя подають чотири типи декларацій суб’єкта декларування (щорічна декларація; декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність; декларація суб’єкта декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; декларація суб’єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття посади судді, члена органу суддівського врядування, що подається до призначення або обрання особи на цю посаду). Окрім того, судді  та члени органів суддівського врядування подають декларацію зміни майнового стану відповідно до вимог Закону № 1700-VII, а згідно із Законом № 1402-VIII щорічно подають декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді. Такі декларації є відкритими для загального доступу. Суб’єктами фінансового моніторингу на постійній основі здійснюється контроль фінансових операцій національних публічних діячів, до яких, у тому числі, належать члени ВРП та близькі до них особи.

Тож наразі законодавством України передбачені всі необхідні механізми та процедури для перевірки відповідності критеріям професійної етики та доброчесності членів ВРП. Створення органу, який не має під собою конституційної основи, надання представникам, визначеним міжнародними організаціями, домінантного права голосу при формуванні конституційного органу може стати небезпечним прецедентом, негативно вплинути на роботу судової системи, призвести до втрати суб’єктності нашої держави.

Вища рада правосуддя